Пресвітер
Священномученик Павло Васильович Борисоглібський народився в 1874 році в повітовому місті Васильсурську Нижньогородської губернії в родині священика. Навчався в Нижньогородській духовній семінарії. У 1898 році був висвячений на священика і призначений настоятелем Успенської церкви села Горшков Семенівського повіту. Надалі отець Павло змінив ще ряд парафій.
У 1928 році він був заарештований, засуджений за «контрреволюційну діяльність» і засуджений до 3 років заслання в Зирянський край.
У 1931 році священик повернувся в Нижньогородську єпархію і став служити в церкві Покрови Пресвятої Богородиці в селі Плотинське Лисковського району.
Влітку 1937 року отець Павло був повторно заарештований серед інших священнослужителів Лисковського району. Йому було пред'явлено звинувачення «в участі в церковно-фашистській диверсійно-терористичній організації і в тому, що він проводив серед населення активну антирадянську агітацію за вихід з колгоспів, поширював контрреволюційну наклеп на адресу керівників ВКП(б) і Радянського уряду, розпускав вигадані чутки про голод в Радянському Союзі, про швидку війну і загибель Радянської влади». Отець Павло до кінця відкидав усі висунуті проти нього звинувачення. Незважаючи на це, безбожний суд засудив невинного пастиря до найвищої міри покарання.
20 листопада 1937 року в Горьківській області священномученик Павло Борисоглібський був розстріляний. Похований у невідомому місці.
Зарахований до лику новомучеників і сповідників Російських в серпні 2000 року на Архієрейському Соборі Російської Православної Церкви.
Дні пам'яті: 20 листопада (7 листопада за ст. ст.), в Соборі святих Нижегородської митрополії і в Соборі новомучеників і сповідників Церкви Російської.
