Преподобномученик Пахомій Афонський народився в Україні в побожній родині. У юності його захопили татари й продали туркові-шевцю в Малій Азії. Попри побої та знущання, він не зрікся Христа і двадцять років терпляче перебував у рабстві. Звільнившись, він тяжко захворів, а турки поширили неправду, що він відрікся від віри. Видужавши, Пахомій утік на Святу Гору Афон, де подвизався під керівництвом старця Йосифа та преподобного Акакія.
Маючи бажання спокутувати можливу вину, він вирішив прийняти мученицьку смерть за Христа. Повернувшись до Усаки, Пахомій відкрито сповідав віру і був страчений через відсічення голови. Його тіло християни поховали з честю, і через нього Господь явив численні чуда.
Святий Пахомій постраждав 8 травня 1730 року, у день Вознесіння Господнього. Його святі мощі спочивають на острові Патмос, у монастирі святого Іоана Богослова. Пам’ять святого відзначається 21 травня.
