Архімандрит
Преподобний Паїсій Галицький, ігумен Успенського монастиря, розташованого на березі озера неподалік від міста Галич, невідомий за місцем народження та батьками. Монастир був заснований в давнину, а за часів князювання Дмитра Донського було збудовано новий храм на честь Успіння Божої Матері. У 1433 році монастир постраждав від міжусобних чвар і втратив свою головну святиню — образ Божої Матері, який чудесним чином повернувся на своє попереднє місце.
На прохання князя Дмитра Красного, Преподобний Паїсій вирушив до Москви зі списком чудотворного образу, де був урочисто зустрінутий великим князем і митрополитом Іоною. На знак подяки князь видав охоронну грамоту для захисту монастиря. Преподобний Паїсій трудився в обителі понад 70 років, відновлюючи її після руйнувань і був возведений у сан архімандрита.
Перед кончиною він готував себе і братію до смерті, нагадуючи про Страшний суд. У день своєї кончини, 23 травня 1460 року, він молився і, осенивши себе хресним знаменням, передав дух свій Господу. Братія з печаллю поховали його в церкві Успіння Божої Матері, яку він збудував, де знаходиться чудотворна Овінська ікона.
До лику святих Преподобний Паїсій був причислений, ймовірно, в XVII столітті, коли йому була складена служба. У «Іконописному підлиннику» про святого сказано, що він був чудотворцем і мав схему, подібну до Макарія Жовтоводського.
