Мучениця Ольга Василівна Євдокимова народилася 1896 року в селі Ново-Різдвяне Раменської волості Бронницького повіту Московської губернії в родині лісника. Батько Ольги працював лісником у маєтку поміщика Ільїна. Ольга закінчила сільську школу і вийшла заміж за селянина Петра Матвійовича Євдокимова; під час війни 1905 року його призвали до армії, після війни він почав працювати на фабриці в Раменському, а з 1914 року — сторожем у селі Міхнево; він помер у 1921 році, і Ольга залишилася з двома дітьми. З дитинства Ольга була парафіянкою храму Іоанна Предтечі в рідному селі і брала активну участь у житті храму.
Після закриття церкви в 1937 році Ольгу Василівну заарештували разом із священиками, псаломщиком та старостою храму й ув’язнили в Таганській в’язниці в Москві. На допиті вона сказала, що спілкувалася з церковнослужителями на ґрунті релігійних переконань і церковних обрядів, тобто активно відвідувала церкву, приймала у себе в квартирі священиків і вважає церковнослужителів своїми духовними наставниками, з якими зв'язки досі не втрачає. Також Ольга Василівна додала, що радянський уряд вчинив неправильно, закривши церкву в їхньому селі.
Ольгу Василівну засудили до 10 років ув’язнення у виправно-трудовому таборі, де вона й померла 10 лютого 1938 року. Місце поховання невідоме.
Зачислена до лику святих новомучеників і сповідників Російських у серпні 2000 року на Архієрейському Соборі Російської Православної Церкви.
