Праведна Нонна народилася в благочестивій християнській родині. Дівчину видали заміж за Григорія Аріанзького, багатого землевласника-язичника. Святій доводилося нелегко, проте вона щиро молилася за навернення свого чоловіка до християнства. Одного разу Григорій побачив уві сні, як сам співає слова з Псалтиря: «Радів я про тих, хто сказав мені: «Ходімо до дому Господнього» (Пс. 121: 1). Його охопило бажання навернутися до Господа, і з часом колишній ідолопоклонник прийняв хрещення та став пресвітером. Через деякий час його хіротонували в єпископа Назіанзинського, а Нонну висвятили в дияконісу. Свята багато займалася благодійністю і повністю віддала себе служінню Богу та Церкві.
Її благочестивий син залишив про неї такі слова: «Але найдивовижніше те, що вона, хоча й дуже переймалася горем, навіть чужим, проте ніколи не піддавалася плотському плачу настільки, щоб скорботний голос вирвався раніше за подяку, або сльоза впала на повіки, таємничо приховані, або під час настання світлого свята на ній залишався скорботний одяг, хоча її неодноразово спіткали численні скорботи». Серед інших скорбот їй довелося пережити смерть молодшого сина Кесарія, а згодом і дочки. Будучи вже старенькою, свята невпинно молилася й за все дякувала Господу Богу. Як писав святитель Григорій Богослов, «моя мати завжди була міцною й мужньою, упродовж усього життя не відчувала недуг; але її спіткала хвороба. З-поміж багатьох страждань, щоб не розтягувати слів, назву найтяжче — відраза до їжі, що тривала багато днів і була невиліковною жодними ліками».
Свята Нонна відійшла до Господа в 374 році, переживши на кілька місяців свого чоловіка, який на момент смерті був столітнім старцем-єпископом. Благочестива дружина провела ці дні в храмі, де й померла під час молитви.
