Пресвітер
Священномученик Миколай народився 30 жовтня 1894 року в селі Водоп’яново Воронезької губернії в родині священика Олександра Садовського. Закінчивши Воронезьку духовну семінарію, Миколай у 1917 році був рукоположений у священики і служив у храмі в селі Водоп’яново.
Розпочалася епоха гонінь на Руську Православну Церкву. Влітку 1935 року голова РІК запропонував православній громаді провести ремонт храму, і отець Миколай запросив робітників, які почали ремонт. Через три дні після початку робіт у церкву вірвався розлючений начальник місцевого НКВД і прогнав робітників. Отець Миколай був змушений йти до голови РІК і просити, щоб він надіслав комісію для складання офіційного документа про необхідність проведення ремонтних робіт.
16 червня в храмі з’явилася комісія з трьох осіб, але серед них не було представника РІК, і священник заявив, що не визнає цю комісію, і в гніві вилаяв голову РІК.
25 липня 1935 року отець Миколай був заарештований і ув’язнений у липецьку в’язницю. Йому нагадали під час слідства і те, що 8 квітня 1935 року він зайшов до жителя села, у якого в цей час перебував командир Червоної армії, що запитав священика, чи є Бог. Отець Миколай відповів, що Бог є; той почав сперечатися, і розмова перейшла на сучасний стан Церкви, і священник почав перераховувати несправедливості, чинимі радянською владою.
Матеріали справи були передані на розгляд Спеціальної Колегії Воронезького обласного суду, і отець Миколай був переведений з липецької в’язниці до воронезької; 23 жовтня 1935 року відбулося закрите засідання суду. Суд засудив священика до восьми років тюремного ув’язнення. Перший час він утримувався у воронезькій в’язниці, а потім був засланий у виправно-трудовий табір у Хабаровському краї.
