Пресвітер
Святомученик Миколай народився у 1884 році в Новочеркаську в родині канцелярського службовця. У 1919 році в Анапі його висвятили в сан ієрея. У справі зазначається, що «...під час перебування в Анапі барона Врангеля, священик Микола Ковальов був обраний Міською Думою до комісії із захисту населення від червоних».
У 1934 році священик був заарештований у Ленінграді, куди приїхав жити і де здійснював богослужіння вдома. Як «соціально небезпечного елемента» отця Миколу засудили до вислання з Ленінграда.
З 1935 по 1937 рік він перебував у засланні в Казахстані, де 22 листопада 1937 року був вдруге заарештований і звинувачений у «проведення серед населення контрреволюційної агітації, спрямованої на компрометацію заходів партії та уряду». Під час допиту отець Миколай свою провину не визнав. 28 листопада трійка при УНКВД по Північно-Казахстанській області засудила священика до найвищої міри покарання, і 27 грудня 1937 року його розстріляли.
Зарахований до лику святих новомучеників і сповідників Російських у серпні 2000 року на Архієрейському Соборі Російської Православної Церкви.
