Святі апостоли з числа 70-ти — Прохор, Ніканор, Тімон і Пармен — були першими дияконами Христової Церкви.
У книзі Діянь апостолів (Діянь 6:1-6) розповідається, що в Єрусалимі дванадцять апостолів обрали сім чоловіків: Стефана, Філіпа, Прохора, Ніканора, Тимона, Пармена та Миколу, сповнених Святого Духа й премудрості, і поставили їх на дияконське служіння.
Свята Церква вшановує їхню спільну пам’ять 28 липня, хоча вони померли в різний час і в різних місцях.
Святий Прохор спочатку супроводжував первоапостола Петра і від нього був висвячений на єпископа міста Нікомідії. Після Успіння Божої Матері Прохор був супутником і співробітником святого апостола Іоанна Богослова і разом з ним був засланий на острів Пат . Там він записав Одкровення Боже, яке було дано святому апостолу Іоанну, про кінцеві долі світу (Апокаліпсис). Після повернення до Нікомедії святий Прохор навертав язичників до Христа в місті Антіохії і там прийняв мученицьку смерть.
Святий Ніканор прийняв мученицьку смерть того дня, коли камінням було вбито святого первомученика архідиякона Стефана та безліч інших християн.
Святий Тімон був поставлений апостолами єпископом міста Басторії в Аравії і постраждав від іудеїв та язичників за проповідь Євангелія . Його кинули в піч, але силою Божою він вийшов з неї неушкодженим. Переказ Римської церкви свідчить, що святий Тімон помер розп’ятий на хресті.
Святий Пармен ревно проповідував Христа в Македонії. Помер він від хвороби, що його спіткала. Існує також думка, що святий Пармен постраждав за часів Траяна (98–117) в останній рік його правління, прийнявши мученицьку смерть.
