Преподобний Нікандр народився 1865 року в Кам’янець-Подільській губернії в родині селянина Дмитра Прусака. При хрещенні його назвали Никифором.
Освіту здобув вдома. Обравши чернечий шлях, подвизався в Олександро-Афонській Зеланчукській пустині, де 7 березня 1896 року прийняв чернечий постриг і отримав ім’я Нікандр. 8 червня 1896 року був висвячений на ієродиякона, а 30 листопада 1897 року — на ієромонаха. Монастирське керівництво характеризувало його як ченця дуже здібного й працьовитого.
У 1901 році його направили до Кавказького Миколаївського місіонерського монастиря, а в 1908 році він повернувся до Зеланчукської пустині. У 1913 році ієромонах Нікандр був переведений до Болховського Троїцького Оптинського монастиря Орловської єпархії та призначений виконуючим обов’язки скарбника; у 1916 році — переведений до Толзького монастиря Ярославської єпархії.
Ієромонах Нікандр (Прусак) був розстріляний 30 червня (13 липня) 1918 року безбожниками-більшовиками, які захопили владу в країні, і похований у безіменній могилі.
