Преподобний Нікандр народився в 1865 році в Кам'янець-Подільській губернії в сім'ї селянина Дмитра Прусака. У хрещенні був наречений Никифором. Освіту отримав вдома. Обравши монаший шлях, подвизався в Олександро-Афонській Зеланчукській пустині, де 7 березня 1896 року був пострижений у монашество і наречений Нікандром. 8 червня 1896 року був рукоположений в іеродиакона, а 30 листопада 1897 року – в іеромонаха. Монастирське начальство характеризувало його як монаха дуже здібного і трудолюбивого. У 1901 році він був направлений у Кавказький Миколаївський місіонерський монастир, а в 1908 році повернувся в Зеланчукську пустиню. У 1913 році іеромонах Нікандр був переведений у Болхівський Троїцький Оптин монастир Орловської єпархії і призначений виконуючим обов'язки казначея; у 1916 році – переведений у Толгський монастир Ярославської єпархії.
Іеромонах Нікандр (Прусак) був розстріляний 30 червня (13 липня) 1918 року безбожниками-більшовиками, які захопили владу в країні, і похований у безвісній могилі.
