Під час гонінь на християн у III столітті благословенна жінка на ім'я Руфіна, рятуючись від переслідувань, народила сина Кодрата в горах і незабаром померла. За Божим провидінням, немовля залишилося живим і було чудесно вигодувано. У юності Кодрат зустрів християн, які просвітили його світлом істинної віри. Він навчився читати та вивчав лікарське мистецтво, але надавав перевагу самотності та молитві в пустелі.
За наказом гонителя християн Декія в Коринф прибув військовий командир Ясон, який захопив Кодрата та його друзів, кинувши їх у в'язницю. Під час допитів Кодрат мужньо захищав свою віру в Христа, за що його піддали катуванням. Не досягнувши зречення, Ясон наказав кинути мучеників на розтерзання звірам, але звірі їх не чіпали. Святих прив'язували до колісниць і тягнули містом, піддаючи каменюванню з боку натовпу. Врешті-решт, їм призначили страту мечем.
Святі попросили трохи часу для молитви, після чого один за одним підходили до кату. Інші учні Кодрата також постраждали за Христа: Діонісій був заколений ножем, Вікторин, Віктор і Никифор були роздавлені в кам'яній ступі, Клавдії відрубали руки і ноги, Діодор кинувся у вогонь, Серафіон був обезголовлений, а Папію і Леоніду потопили в морі. Багато святих жінок добровільно пішли на муки за Христа, наслідуючи чоловіків.
