Кіра Іванівна Оболенська, яка народилася в 1889 році в родині князя Івана Дмитровича Оболенського. Всього у Оболенських було дві дочки і п'ятеро синів. Кіра Іванівна закінчила Смольний інститут благородних дівчат у 1904 році. Ставши вчителькою, вона виявляла глибоке релігійне почуття і жагу служити ближньому.
У 1910 році вона почала роботу в безкоштовній школі для бідних. Перша світова війна і революція принесли їй особисті втрати: загинули два брати, а в 1920 році вона втратила ще одного.
Перший арешт княжни Кіри Оболенської відбувся 14 вересня 1930 року. В обвинуваченні було написано: «потенційно є ідеологічною базою для недокоречення поки що нашої зовнішньої і внутрішньої контрреволюції, яка моментами проникає навіть на роботу в наші культурні та навчальні заклади, як, наприклад, колишня княжна Оболенська К. І., яка проходить по даній справі, і там виховує в світогляді підростаючого покоління шкідливу ідеалістичну філософію». Інших звинувачень пред'явлено не було. Трійка при ОГПУ по Ленінградському військовому округу засудила княжну Кіру Оболенську до 5 років таборів.
Звільнена достроково, вона оселилася за 101-м кілометром від Ленінграда. У 1936 році переїхала до Боровичі, де викладала іноземні мови і спілкувалася з віруючими, переслідуваними радянською владою. У 1937 році, під час масових арештів, вона була заарештована і, не даючи показань, засуджена до розстрілу. У справі фігурувало понад 50 осіб. Деякі, в тому числі священнослужителі, не витримували тортур, обмовляли інших обвинувачених. Вирок був приведений у виконання 17 грудня 1937 року в Боровичах.
