Єпископ
Святий Іона (в миру Володимир Покровський), єпископ-місіонер, народився в 1888 році в Калузі. Залишившись сиротою, він отримав освіту в Калузькій семінарії та Казанській духовній академії. Окормлявся у старця Гавриїла з Оптиної пустелі. У 1918 році, переслідуваний революційною владою, був заарештований і підданий жорстоким тортурам, але пізніше звільнений білими військами. В Омську став головним священиком Південної армії, а потім служив у Пекінській Духовній Місії та в Маньчжурії, де проявив свої пастирські дари, засновуючи навчальні заклади та піклуючись про дітей.
Пішов з життя єпископ Іона несподівано рано — у 37 років, рівно через три роки після свого прибуття до Маньчжурії. Він не звик піклуватися про себе і тому, коли захворів на ангіну, не став звертатися до лікарів, а прополоскав собі горло гасом, який виявився погано очищеним, — почалося зараження крові.
19 жовтня 1925 року, після сповіді і причастя, він залишив заповіт, закликаючи своїх чад любити один одного. Помер, тримаючи в руках хрест і ікону, о 1:30 ночі. На заупокійних молитвах народ не відходив від свого архіпастиря, і під час поховання святий з'явився 10-річному хлопчикові, зціливши його.
З 1994 по 1996 роки шанувальники святого намагалися знайти його останки в Китаї, але це не вдалося. Святий Іона був зарахований до лику святих 19 жовтня 1996 року.
