Про праведну Іоанну Мироносицю двічі згадується в Євангелії від Луки. Вперше її згадують серед учениць Ісуса Христа, які слідували за Ним у Галілеї: «Іоанна, дружина Хузи, управителя Ірода, та Сусанна, і багато інших, які служили Йому своїм майном» (Лк. 8: 3). Вдруге її згадано серед жінок, які прийшли до Гробу Господнього, щоб помазати тіло Ісуса пахощами: «То були Магдалина Марія, і Іоанна, і Марія, [мати] Якова, та інші з ними» (Лк. 24: 10).
Серед дослідників Нового Завіту існує версія, що Христос зцілив сина Іоанни, після чого вона увірувала й пішла за Спасителем. Люди, що оточували Христа, мали різний соціальний статус і становище. Вони служили Йому, хто чим міг. Чоловіком Іоанни був Хуза, управитель дому Ірода. Це була досить висока посада.
Як свідчить Переказ, ще до цих подій Іоанна здійснила ще один благочестивий вчинок. Коли за наклепом Іродіади було відрубано голову Іоанна Хрестителя, вбивці не хотіли покласти голову Предтечі разом із тілом, побоюючись, щоб він не воскрес, і сховали її в палаці Ірода в ганебному місці. Іоанна дізналася про це, таємно взяла чесну голову і, поклавши її в посудину, з благоговінням поховала її в маєтку Ірода — на горі Єлеонській.
Подальших відомостей про життя святої немає. За грецькими Синаксарями, свята Іоанна мирно померла.
