Пресвітер
Священомученик Іоан Дмитрієвич Віленський народився в 1857 році в селі Борисоглібське Ярославської губернії. Після закінчення Ярославської духовної семінарії працював учителем у земському училищі, а потім був рукоположений у священики. З 1882 року і до своєї мученицької кончини в 1918 році отець Іоанн служив у селі Трофімовське Пошехонського повіту.
На початку листопада 1918 року більшовиками було оголошено мобілізацію коней для кавалерійського резерву при окружному військовому комісаріаті. У відповідь на це селяни вбили військового інструктора та канцелярського працівника. Прибув загін ЧК, який провів обшуки з конфіскацією майна та заарештував близько сорока осіб. 10 листопада без жодного суду і слідства на болоті чекістами були знівечені та розстріляні троє арештованих, серед яких був і священик церкви села Трофімовське отець Іоанн.
Його звинуватили в укритті контрреволюціонерів та зберіганні дорогих речей розстріляної разом з ним колишньої власниці заводу Дерунової. Коли загін чекістів покинув село, тіла розстріляних були перенесені з болота на кладовище і зустрінуті хресним ходом. У отця Іоанна було семеро дітей, один з яких став священиком в цьому ж Пошехонському повіті.
