Пресвітер
Святомученик Іоанн народився 18 лютого 1867 року в селі Бородіно Клинського повіту Московської губернії в родині селянина стяніна Якова Івановича Тарасова. Іван закінчив міську початкову школу і з десятирічного віку служив у заможних купців у Кліні, а потім перейшов служити до канцелярії прокурора Шмідта.
З 1895 року й аж до самої революції 1917 року Іван Якович працював у багатьох великих торговців, а після революції влаштувався чиновником у Народний комісаріат шляхів сполучення, звідки звільнився через хворобу та за віком у 1921 році. Відтоді він присвятив своє життя служінню Церкві, влаштувавшись псаломщиком у московський храм Живоначальної Трійці в Листах, і в цьому ж храмі в 1923 році він був висвячений на диякона.
У 1924 році диякон Іоанн був висвячений у сан священика при Дмитрівській церкві в селі Шевирева Слобода Епіфанського району на Тульської губернії. У 1925 році його нагородили набедреником і скуфією, і того ж року перевели до Успенського храму в селі Обухово Клинського району Мос ківській губернії.
У 1928 році отець Іоанн був нагороджений камілавкою, у 1930 році — призначений до Костянтино-Єленинського храму в селі Майданово. У 1931 році священик був нагороджений нагрудним хрестом, у 1934 році — підвищений до сану протоієрея і в тому ж році переведений до Миколаївської церкви в селі Голеніщево. У 1935 році протоієрей Іоанн був призначений до Одигітріївської церкви в селі Вороніно, у 1936 році — до Казанської церкви в селі Фроловське, а в серпні 1937 року був переведений до храму Різдва Пресвятої Богородиці у селі Вирки Орехово-Зуєвського району.
Ці часті переїзди священика з парафії до парафії врятували його від кількох арештів, яким він, безперечно, зазнав би, залишаючись на одному місці. Але настав час настільки нещадних гонінь, що від них, за задумом гонителів, не мав уникнути ніхто.
22 жовтня 1937 року було допитано голову Нестеровського колгоспу, який заявив: «Іван Яков’янович Тарасов вороже налаштований до радянської влади та ВКП(б), часто поширює серед населення антирадянські настрої.
26 жовтня 1937 року протоієрей Іоанн був заарештований, ув’язнений у в’язниці в Орехово-Зуєві й одразу ж допитаний. Йому були пред’явлені показання лжесвідків, у тому числі й голови колгоспу, але всі свідчення отець Іоанн категорично відкинув. Слідство тривало близько місяця, і 16 листопада слідчий знову допитав священика, сподіваючись, що умови утримання у в’язниці та застосовані до священика заходи впливу змінять його позицію.
29 листопада 1937 року «трійка» НКВС засудила священика до розстрілу. Протоієрей Іоанн Тарасов був розстріляний 8 грудня 1937 року і похований у безіменній могилі на полігоні Бутово під Москвою.
