Пресвітер
Священномученик Іоанн Михайлович Смирнов народився 1879 року в селі Лопасня (нині місто Чехов) Серпуховського повіту Московської губернії в родині священика. Закінчив Заіконоспаське духовне училище та Московську духовну семінарію. У 1901 році був висвячений у сан диякона і служив у Москві при Вознесенській церкві на Великій Серпуховській вулиці.
У 1911 році закінчив Московську духовну академію. Отець Іоанн займався науковими працями, пов’язаними з аскетичною літературою. У 1911 році отця Іоанна хіротонізували у священика. З 1911 по 1918 рік він обіймав кафедру славістики в Московській духовній академії. Викладав церковнослов’янську та російську мови з палеографією. Після закриття в 1919 році Московської духовної академії отець Іоанн почав служити в місті Бутурліновці Воронезької губернії, а з 1923 року — у різних храмах Москви.
22 листопада 1937 року отця Іоанна заарештували. Під час допиту від нього вимагали зізнання у контрреволюційній діяльності та антирадянській пропаганді. Однак отець Іоанн не визнав своєї провини й нікого не зрадив. На підставі сфабрикованої слідчої справи 7 грудня 1937 року трійкою НКВС по Московській області священик Іоанн Смирнов був засуджений до розстрілу. 10 грудня 1937 року, у день престольного свята Знаменської церкви, де служив отець Іоанн, його розстріляли на полігоні Бутово під Москвою. Похований у безіменній загальній могилі.
Зарахований до лику святих новомучеників і сповідників Російських 17 липня 2002 року постановою Священного Синоду Російської Православної Церкви.
