Архімандрит
Преподобномученик Інокентій (Беда) народився 1881 року в селі Мойсенці Золотоношського повіту Полтавської губернії в родині благочестивих селян. Отримав домашню освіту. Вступив до монастиря і в 1908 році прийняв чернечий постриг, незабаром був висвячений у сан ієродиякона, а потім — у сан ієромонаха.
На початку Першої світової війни отець Інокентій переїхав до Твері. Там він познайомився з єпископом Старицьким, вікарієм Тверської єпархії, священномучеником Петром (Звєрєвим) і був його келійником до арешту владики в 1923 році.
Отець Інокентій повернувся на батьківщину в Полтавську область. Після заслання єпископа Петра його призначили на кафедру у Воронежі, і отець Інокентій поїхав разом із ним. Там його висвятили в сан архімандрита, і він став найближчим помічником владики.
17 грудня 1926 року архімандрит Інокентій був заарештований у «справі архієпископа Петра» і засуджений до 3 років ув’язнення в концтаборі на Соловках. У жовтні 1927 року отець Інокентій тяжко захворів, стан його здоров’я швидко погіршувався, він дуже схуд і знесилів. У грудні йому вдалося прийняти таїнство сповіді. Архімандрит Інокентій мирно помер 6 січня 1928 року, його поховали на монастирському кладовищі неподалік від церкви преподобного Онуфрія Великого.
Преподобномученик Інокентій був зарахований до лику святих новомучеників і сповідників Російських у серпні 2000 року на Архієрейському Соборі Руської Православної Церкви.
