Архімандрит
Преподобний Ігнатій (в миру Іван Адріанович Бірюков) народився 25 травня 1865 року в місті Бірюч Воронезької губернії в сім'ї селян. З ранніх років проявляв інтерес до церковного співу, що призвело його до думки про чернецтво. У 1878 році, у віці тринадцяти років, він вступив до Валуйського монастиря, де став келійником архімандрита Ігнатія (Алексеєвського). Його кротка поведінка та вміле спів привернули увагу настоятеля та братії. Незабаром він став регентом монастирського хору та видав нотний збірник.
У 1894 році, після подорожі святими місцями, він повернувся до монастиря, де продовжив служіння. У 1897 році був пострижений у монашество з ім'ям Ігнатій, а в 1898 році рукоположений у сан ієродиякона. У 1900 році став помічником настоятеля, а в 1912 році, після смерті архімандрита Ігнатія, був обраний настоятелем Валуйського монастиря.
Під час Першої світової війни він дбав про родини солдатів, забезпечуючи їх усім необхідним. Після революції 1917 року монастир був закритий, і він був заарештований, але незабаром звільнений. У 1924 році він поїхав до міста Бірюч, але незабаром повернувся до служіння. У 1930 році був заарештований і засуджений на десять років ув'язнення, однак через рік вирок був змінений на заслання в Північний край. Преподобний Ігнатій упокоївся 27 вересня 1932 року на свято Воздвиження Хреста Господнього.
