Святий Герасим народився 1787 року поблизу Карпенісії в області Евританія. У юності він опинився в Константинополі, де після випадку його забрали до дому знатної туркені й примусили зробити обрізання. Згодом він покаявся у відступництві, повернувся на батьківщину й жив у молитві та покаянні.
Бажаючи монашого життя, Герасим вирушив на Афон і оселився у скиті святого Пантелеймона. Попри прохання, старці не благословили його на мучеництво. Тоді він повернувся до Константинополя, твердо вирішивши постраждати за Христа.
Прийшовши до дому, де його колись змусили зректися віри, він відкрито сповідав Христа. Його кинули до в’язниці й катували, але він залишався радісним і непохитним.
3 липня 1812 року святого Герасима було обезголовлено біля храму Святої Софії. За переданням, його обличчя сяяло усмішкою, а тіло ще деякий час стояло на колінах, перш ніж лагідно впасти на землю.
