Воїн
Народився 13 лютого 1745 року в селі Бурнаково Ярославської губернії в родині благочестивих дворян. Батько, Феодор Ігнатійович, служив у гвардії та брав участь у війні з турками, але після народження третього сина був звільнений з військової служби. Виховання майбутнього адмірала проходило під впливом дядька, преподобного Феодора Санаксарського, який став монахом.
З дитинства проявляв безстрашність і прагнення до фізичного розвитку. У шістнадцять років вступив до Морського кадетського корпусу в Санкт-Петербурзі, де успішно навчався і закінчив його одним з найкращих. Після випуску служив на Балтійському флоті, а потім був переведений в Азовську флотилію.
У 1775 році, за імператриці Катерини II, почалося створення Чорноморського флоту. У 1783 році Феодор Ушаков прибув до Херсона, де зіткнувся з епідемією холери. Завдяки його організаторським здібностям і турботі про підлеглих, холера була зупинена в його команді.
За успішні дії був підвищений до капітана першого рангу і нагороджений орденом Святого Володимира. У 1787 році Туреччина оголосила війну Росії, і Ушаков, командуючи Чорноморським флотом, здобув перемогу в кількох битвах, включаючи битву біля острова Фідонісі, де його тактичні навички і хоробрість зіграли вирішальну роль.
У 1790 році, після перемоги біля мису Каліакрія, Ушаков був нагороджений орденом Святого Олександра Невського. Після завершення війни з Туреччиною він займався відновленням флоту і будівництвом портів, проявляючи турботу про матросів і їхні умови життя.
У 1793 році його викликали до Санкт-Петербурга, де імператриця Катерина II нагородила його золотим хрестом з мощами святих. У 1796 році, за імператора Павла I, Ушаков отримав наказ привести Чорноморський флот у бойову готовність для захисту південних рубежів Росії.
У 1798 році він розпочав знамениту середземноморську кампанію, під час якої звільнив Іонічні острови від французів, отримавши підтримку місцевого населення. Його мудрість і милосердя до звільнених народів зробили його великим військовим командиром і благодійником.
