Преподобномучениця Олена (у миру Олена Василівна Асташикіна) народилася у 1878 або 1882 році в селі Старе Дракіно Наровчатського повіту Пензенської губернії в родині селян. Уже в молодості майбутня преподобномучениця тяжіла до чернецтва. У 1895 році вона вступила послушницею до Шиханського Покровського монастиря Городищенського повіту Пензенської губернії. У 1913 році прийняла чернецтво. Пізніше матір Олена була переведена до Нижньоломівського Казанського монастиря. Після закриття обителі в 1918 році вона повернулася до рідного села і продовжувала чернече життя, дотримуючись цнотливості. Матінка жила у своєму будинку і самостійно вела господарство.
З 1932 року черниця Олена жила в селі Шадим Ковилкинського району Мордовської автономної області. Підтримувала дружні стосунки з колишніми насельницями закритих монастирів, знала багатьох священиків. Матінка Олена мріяла, щоб у храмах відновилися богослужіння і лунав церковний спів.
У 1937 році її заарештували разом із преподобномученицею Анастасією (Камаєвою) і звинуватили в тому, що вона нібито «брала активну участь у нелегальних зібраннях, вела пораженську та антиколгоспну агітацію, закликаючи учасників зібрань не вступати до колгоспу...». Послідували допити. На останньому з них матінка, у відповідь на звинувачення в контрреволюційній діяльності, сказала, що хоча всіх названих слідчим людей вона дійсно знає, але «разом з ними, а також і сама агітації проти радянської влади та колгоспів не вела». Сповідниці було винесено смертний вирок. 10 серпня 1937 року преподобномучениця Олена (Асташикіна) прийняла мученицьку смерть через розстріл.
Зачислена до лику святих новомучеників і сповідників Російських у серпні 2000 року на Архієрейському Соборі Руської Православної Церкви.
