Пресвітер
Святомученик Даниїл народився у 1870 році в селі Новінки Серпуховського повіту Московської губернії в родині селянки Оніни-бідняка Феодота Мещанінова. Через бідність сім’ї Данило здобув лише початкову освіту і в ранньому віці влаштувався робітником.
У 1916 році Данило Мещанінов був призваний до армії, де прослужив рядовим до 1917 року. Після повернення з армії він до 1920 року працював робітником.
У 1920 році Даниїл Феодотович, якому вже виповнилося п’ятдесят років, вирішив присвятити своє життя Церкві, яка на той час уже зазнала лютих і нещадних гонінь з боку нової безбожної влади.
З 1920 по 1932 рік Даниїл Мещанінов служив псаломщиком у Покровській церкві села Мартьянова Серпуховського району, а в 1932 році Преосвященним Іннокентієм (Летяєвим), єпископом Подільським був висвячений на священика в тому ж храмі.
У ніч на 28 листопада 1937 року священик Даниїл Мещанінов був заарештований і ув’язнений у Серпуховській в’язниці. Відбувся допит. Того ж дня слідство було завершено.
Наступного дня після арешту отця Даниїла, 30 листопада, працівники міліції прийшли до будинку священика й конфіскували корову, телицю та бичка, завантажили на вантажівку бджолині вулики та речі, зокрема дитячі, рясу та книги отця Даниїла.
5 грудня 1937 року трійка НКВС засудила отця Даниїла до розстрілу. До цього часу його вже перевели до Таганської в’язниці в Москві.
Священик Даниїл Мещанінов був розстріляний 9 грудня 1937 року на полігоні Бутово під Москвою і похований у безіменній загальній могилі . У день розстрілу фотограф Таганської в’язниці сфотографував його, щоб під час масових розстрілів, які відбувалися в той час, кат не помилився.
Минуло небагато часу, і Покровську церкву в селі Мартьяново почали руйнувати. Оскільки будівля храму не піддавалася простому розбиранню, її підірвали й розтягли тракторами.
