Святий мученик Боян, якого також називали Єнравотом або Воїном, жив у першій половині IX століття і став найпершим відомим в історії болгарським християнським святим. Він був старшим сином болгарського хана Омуртага та онуком грізного правителя Крума. У ті часи Болгарія залишалася язичницькою державою, а християнська віра жорстоко переслідувалася владою, яка вбачала в ній чужу візантійську загрозу. Через свою схильність до християнства Єнравот після смерті батька був позбавлений права на престол, який зайняв його молодший брат Маломир.
Головну роль у наверненні князя відіграв візантійський полонений на ім’я Кінам, вчений християнський єпископ, захоплений ще ханом Крумом. За часів Омуртага Кінама за відмову принести жертви ідолам кинули до в’язниці. Зійшовши на престол, Маломир на прохання свого старшого брата звільнив виснаженого в’язня і віддав його Бояну як слугу. Під час довгих довірливих розмов Кінам відкрив князю істину про Христа та згубність язичницьких оман. Серце Бояна відгукнулося на ці проповіді, і він прийняв святе хрещення, ревно присвятивши себе молитві та посту.
Дізнавшись про хрещення старшого брата, хан Маломир розгнівався й зажадав від нього негайно відректися від Христа та повернутися до віри предків. На це Боян твердо відповів, що шанує істинного Бога і ніхто не зможе розлучити його з християнською любов’ю. Побачивши непохитність князя, правитель засудив його до смертної кари. Перед самим виконанням вироку святий мученик виголосив пророчі слова про те, що віра, за яку він помирає, незабаром пошириться по всій болгарській землі, всюди будуть встановлені хрести, зведені храми істинному Богу, а ідоли зникнуть.
Святий князь Боян-Енравота був обезголовлений мечем близько 833 року. Вже через три десятиліття його дивовижне пророцтво повністю збулося, коли його племінник, святий рівноапостольний князь Борис, охрестив болгарський народ. Православна церква вшановує пам’ять першого болгарського мученика 28 березня.
