Пресвітер
Священномученик Борис (у миру Борис Іванович Боголепов) народився 18 червня 1889 року в Москві. Закінчивши Московську духовну семінарію, він був висвячений у сан священика. З липня 1936 року отець Борис служив у Троїцькому храмі села Коробіно Тверської області. У нього була велика родина: чотири дочки та син. Старші дочки жили окремо, а молодші діти, Андрій (13 років) та Євгенія (8 років), залишалися з батьками — священиком Борисом, його дружиною Катериною Олексіївною та бабусею Марією Іванівною.
У січні 1937 року місцева сільрада зажадала від отця Бориса сплати податків за минулий рік: 50 кілограмів м'яса, 160 рублів культного податку, 160 рублів прибуткового податку та 160 рублів податку на самооподаткування. Священик відмовився платити, посилаючись на відсутність коштів, і справу передали до суду. Його звинуватили в тому, що він «не здав жодного кілограма м'яса», чим нібито поставив під загрозу виконання державних планів. На суді отець Борис заявив, що не має ні тварин, ні матеріальних ресурсів для виконання вимог. Суд засудив його до півтора року виправно-трудового табору, але священик подав касаційну скаргу, і його арешт не відбувся.
У квітні 1937 року священика знову викликали до суду. Цього разу його звинуватили у проведенні відспівування без отримання свідоцтва про смерть та у хрещенні немовлят без попередньої реєстрації в РАГСі. Отець Борис не заперечував, що порушував ці приписи, але пояснював свої дії виконанням священичого обов’язку. Суд засудив його до шести місяців виправно-трудових робіт, але священик знову подав касаційну скаргу.
У квітні 1937 року громада Троїцької церкви звернулася до райвиконкому з проханням роз’яснити, чи дозволені хресні ходи та молебні в будинках віруючих. Райвиконком відповів, що такі дії вимагають дозволу місцевої влади. Однак пізніше, пославшись на епідемію скарлатини, хресні ходи взагалі заборонили. Отець Борис вважав заборону надуманою і продовжував проводити молебні в будинках віруючих та віддалених селах.
У липні 1937 року отець Борис отримав повістку з вимогою з’явитися до НКВС для відправлення до виправно-трудового табору. Однак він не з’явився, тимчасово покинувши дім. Незабаром після введення сталінського указу про репресії його заарештували. Голова сільради звинуватив його в проведенні хресних ходів без дозволу, зборі коштів на ремонт церкви та «порушенні трудової дисципліни» у селі.
8 вересня 1937 року священика допитали, і він знову відкинув звинувачення в антирадянській агітації, заявивши, що діє відповідно до закону про свободу совісті. 27 вересня «трійка» НКВС засудила його до розстрілу. Священномученик Борис був страчений 1 жовтня 1937 року.
У серпні 2000 року на Ювілейному Архієрейському Соборі Російської Православної Церкви отця Бориса Боголепова було зачислено до лику святих новомучеників і сповідників Російських для загальноцерковного вшанування.
