Мученики Бідзіна (Чолокашвілі), Шалва та Елізар Ксанські — грузинські князі, які визволили Кахетію (Східну Грузію). На вимогу шаха Аббаса II всі троє були видані йому, за згодою грузинського царя Вахтана V (1658–1675), який прийняв іслам і відомий під ім’ям Шах-Наваза.
Коли святих у кайданах представили шаху, то на звичайне запитання відповідали, що вони християни. Ніхто не міг змусити змінити переконання сповідників, які твердо сповідували віру Христову. Шах Аббас, випробувавши всі можливі засоби, включаючи обіцянки, погрози та тортури, відправив Бідзіна, Елізбара та Шалву до колишнього правителя Кахетії султана Алдаранського, який мешкав тоді в Іспагані. Султан, бачачи їхню непохитність, наказав відрубати після жорстоких мучень голови Елізбару та Шалве, що й було виконано на очах Бідзіна. А Бідзіну він наказав одягнути на знак ганьби в жіночу сукню і возити містом на ослі. Коли ж і після цього Бідзін не похитнувся у вірі, його піддали новим тортурам і мукам: його тіло було розчленовано по суглобах і, нарешті, відрубано чесну голову.
Ця подія сталася 18 вересня 1660 року (за іншими даними, мученики загинули за правління шаха Сефі, сині Аббаса II, у 1664 році). Святі тіла мучеників були викинуті у вириті ями за містом. Вночі над ними сяяло світло, що лилося з неба. Побачивши це, місцеві вірмени забрали й сховали святі мощі у своїй церкві. Через деякий час мощі були перенесені до Карталінії і з честю поховані в Ікортському монастирі поблизу міста Горі.
