Пресвітер
Священномученик Аверкій народився 1845 року в родині священика Якова Северо-Східкова. Аверкій закінчив Уфимську Духовну семінарію і в 1880 році був висвячений на священика та призначений настоятелем храму на честь святого Іоанна Златоуста в селі Емаші Златоустовського повіту Уфимської губернії, в якому він прослужив до своєї мученицької смерті. Мешканцями села були російські селяни, у 1890-х роках їх було трохи більше двох тисяч осіб. У 1878 році в селі було відкрито земську школу, де навчалося близько сімдесяти дітей, у ній отець Аверкій почав викладати Закон Божий. У 1913 році його призначили членом Єпархіального комітету православного місіонерського товариства. Того ж року під його опікою опинилися вісім онуків, дітей його двох старших синів – один із них помер, а інший опинився в психіатричній лікарні.
Отець Аверкій постраждав на початку безбожних гонінь — його розстріляли безбожники-більшовики 17 (30) червня 1918 року. Священик Михайло Макарьєвський, який втік від більшовиків, на засіданні Уфимського єпархіального зібрання зробив повідомлення про звірства більшовиків, коли священиків безжально вбивали, а їхнє майно розкрадали або спалювали. Учасники зібрання, слухаючи розповідь священика, не могли стримати сліз. Серед інших, закатованих більшовиками, отець Михайло назвав і священика Аверкія Северо-Востокова.
