Преподобний Антоній народився в Едесі. Згодом він покинув місто, забравши з несторіанської церкви копію Нерукотворного Образу Спасителя, за Промислом Божим закарбовану на глиняній табличці (черепиці). Антоній попрямував до Грузії слідом за своїм вчителем святим Іоанном Зедазнійським.
Більшу частину життя Антоній провів на самоті. Через це його прозвали Мартомкофелі, що в перекладі з грузинської означає «той, хто перебуває на самоті». Він оселився на горі (за 30 верст від Мцхети), названій на його честь Марткопською. Там преподобний заснував монастир і збудував храм на честь Нерукотворного Образу Спасителя.
Святому Антонію вдалося навернути до християнської віри жителів околиць Зедазенської та Ікалтойської гір, сіл Ахмети та Лопотісхеві (на північний схід від Тбілісі). Подвигом свого молитовного життя він привернув до себе безліч учнів.
Преподобний Антоній досяг такого рівня внутрішнього спокою, що його не чіпали дикі звірі, і щоранку до нього приходили олені.
Останні 15 років свого життя святий подвизався на стовпі. За це він отримав ім'я стовпника Іверської Церкви. Зруйнований часом стовп, на якому подвизався преподобний, зберігався ще в XIX столітті, а заснована ним обитель існувала до середини XVIII століття.
Доживши до глибокої старості, преподобний Антоній мирно відійшов до Господа і був похований в облаштованому ним храмі. На його гробниці, до якої притікало безліч віруючих, відбувалися чудесні зцілення.
