Андрій, Іоанн і чада Іоаннови, Петро і Антонин

Святі мученики постраждали за часів жорстокого князя Ібрагима, який захопив місто Сиракузи в 868 році. Він вивів з міста Іоанна та його двох дітей, Петра та Антоніна, і велів навчати їх агарянській мові. Князь полюбив дітей за їхню мудрість, але, дізнавшись про їхню християнську віру, сильно розгнівався. Катуванням піддали Антоніна жорстоким мукам, а Петра довго били палками. Після ув'язнення князь наказав мучити їх ще більше, і тіла святих були обагрені кров'ю. Іоанна вбили на очах у дітей, а потім їх спалили. Святого Андрія, який був у похилому віці, спочатку мучили голодом і спрагою, а потім пронизали списом. Він, стікаючи кров'ю, прославляв Бога, після чого його усікли мечем.