Пресвітер
Священномученик Олексій народився 15 лютого 1873 року в селі Губино Можайського району Московської губернії. У 1887 році закінчив Перервинське духовне училище, а в 1894 – Вифанську духовну семінарію. З 1908 по 1910 рік служив священиком у Введенській церкві в селі Клементьєво, а потім у церкві Різдва Богородиці в селі Стара Рута до 1937 року. За свою віру та ревну службу піддавався переслідуванням з боку влади, був позбавлений виборчих прав, а його майно було реквізовано. У 1930 році був заарештований і висланий, але повернувся і продовжив служіння.
На момент арешту залишився один, присвятивши себе служінню Церкві. Заарештований 29 листопада 1937 року за обвинуваченням у контрреволюційній агітації, під час допиту нікого не назвав. Призначено до розстрілу 5 грудня 1937 року, страта відбулася 11 грудня на полігоні Бутово, де був похований у безвісній спільній могилі.
