Пресвітер
Святомученик Олексій народився у 1875 році в Польщі, у селі Дофнари Брест-Литовського повіту Гродненської губернії в родині сільського вчителя Гавриїла Нікатова. Незабаром після його народження сім’я переїхала до Росії. Тут Олексій ріс, навчався, закінчив один клас Духовної семінарії. З 1899 по 1901 рік служив рядовим в армії. Після армії він одружився з дівчиною Єлизаветою.
У 1905 році Олексій Гаврилович влаштувався псаломщиком у храм села Княжево Можайського повіту Московської губернії. У 1906 році він переїхав до села Петровське Верейського повіту і служив там до 1920 року, спочатку псаломщиком, потім дияконом, а останній рік — священиком. У них з матір’ю було п’ятеро дітей.
Революція та Громадянська війна різко змінили долі багатьох людей, зокрема й батька Олексія Нікатова. З серпня 1920 року по липень 1921 року він працював вчителем у селі Суверня Сердобського повіту Саратовської губернії, у цьому ж році отримав посаду священика при храмі села Воскресенки Подільського повіту.
У 1923 році отця Олексія перевели служити до храму на честь Тихвінської ікони Божої Матері в селі Ігнатово Дмитровського району Мо ківської області. За багаторічну пастирську працю отець Олексій був нагороджений багатьма церковними нагородами, у тому числі й саном протоієрея. Зі свідчень очевидців видно, що у отця Олексія була численна паства і до нього часто приїжджали люди з інших міст і сіл.
З двадцятих років отець Олексій був позбавлений виборчих прав як священнослужитель, його господарство реквізували, і багатодітній родині було нелегко прогодуватися в ті голодні роки.
Отця Олексія заарештували 19 листопада 1937 року за звинуваченням у активній контрреволюційній діяльності та агітації , спрямованої на розвал колгоспів, «огидної наклепу на радянську владу» та терористичних настроїв. З 19 листопада 1937 року його утримували під вартою в Таганській в’язниці. Усі звинувачення отець Олексій заперечував, винним себе ні в чому не визнав.
Рішенням судової трійки при Управлінні НКВС СРСР у Московській області від 27 листопада 1937 року протоієрей Олексій Нікатов був засуджений засуджений до розстрілу. Страта священика відбулася 3 грудня 1937 року на Бутовському полігоні, де його згодом поховали у спільній могилі.
