Мученик Олексій Борисович Нейдгардт, російський політичний і державний діяч, народився 1863 року в Москві у знатному дворянському роді з австрійським корінням. Його дід був бойовим генералом, учасником основних воєн Росії у XIX столітті, московським генерал-губернатором і генерал-ад’ютантом государя імператора Миколи I. Прадід — знаменитий російський полководець генералісимус Олександр Васильович Суворов. Його батько був обер-гофмейстером Височайшого Двору, дійсним таємним радником.
Олексій Борисович закінчив Пажеський корпус, Московське військове Олексіївське училище і в 1883–1894 роках перебував на державній військовій службі. Звільнившись, переїхав до родового маєтку в Нижньогородській губернії, де займався вихованням своїх чотирьох дітей, господарством та громадською діяльністю: був земським начальником, губернським предводителем дворянства, почесним мировим суддею. Дуже багато займався благодійністю, зокрема перераховував чималі кошти на потреби Церкви та будівництво храмів. Був членом кількох благодійних товариств та опікуном притулків і навчальних закладів. З 30 липня 1905 року по 5 січня 1906 року обіймав посаду Катеринославського губернатора, дійсного статського радника, звільнений у відставку через хворобу. Олексій Борисович мав безліч нагород і подяк, у тому числі й від государя-імператора. Двічі висувався на міністерські посади.
У жовтні 1917 року його звільнили з державної служби більшовики, і він поїхав до свого маєтку в Нижньогородську губернію.
Разом із владикою Лаврентієм (Князєвим) та настоятелем Нижньогородського кафедрального собору отцем Олексієм Порфирьєвим Олексій Борисович у червні 1918 року підписав заклик проти закриття православних храмів, монастирів та конфіскації церковного майна. Утрьох їх заарештували за звинуваченням у контрреволюційній діяльності, відправили до концтабору та розстріляли 6 листопада 1918 року.
Олексій Борисович Нейдгарт був зарахований до лику святих новомучеників і сповідників Російських у серпні 2000 року на Архієрейському Соборі Російської Православної Церкви.
Дні пам’яті: 6 листопада (24 жовтня за старим стилем), у Соборі святих Нижегородської митрополії та у Соборі новомучеників і сповідників Руської Церкви.
