Алексій Голосєєвський, Київський, ієромонах

Пре­по­доб­ний Алек­сій Го­ло­се­єв­ський ро­дил­ся 14 ап­ре­ля 1840 го­да в мно­го­дет­ній дво­рян­ській се­м'ї, будучи немим. По­сле ис­це­ле­ния був від­даний на вос­пи­та­ння в Ки­єво-Пе­чер­ську Лав­ру, де отримав пре­крас­не об­ра­зо­ва­ння і був на­став­лений пре­по­доб­ним Пар­фе­нієм Ки­їв­ським. У 1872 ро­ці по­стриг­ся в мо­на­ше­ство з ім'ям Алек­сій.

Отець Алек­сій про­жив бо­лее 38 років у Ки­єво-Пе­чер­ській Лав­рі, а потім по­ки­нув її і про­жив у Го­ло­се­їв­ській пу­сти­ні бо­лее 20 років, не­сучи по­слу­ша­ння ду­хов­ни­ка і риз­ни­че­го. В це вре­мя він став із­вест­ним стар­цем, удо­сто­єним да­ра про­зор­ли­во­сті, до нього при­хо­дили ду­хов­ні чадо і ми­ряне.

У 1896 ро­ці, уча­ствуючи в тор­же­ствах по­сле от­кры­тия мо­щей свя­ти­те­ля Феодосія Черниговського, він удо­сто­ївся ви­де­нія угод­ни­ка Бо­жого. Пре­по­доб­ний Алек­сій со­вер­шал про­ско­ми­дію, поми­на­ючи всіх своїх ду­хов­них чад і про­сящих його мо­литв.

Він про­дол­жав при­ни­мать лю­дей навіть у боль­ному сос­тоя­ні, ви­ска­зуючи, що не може залишити страж­ду­щих. В на­ча­лі 1916 ро­ку він став се­рьез­но бо­леть, але упо­вал на Бо­жию по­мощь. За восемь днів до кон­чи­ни він ис­по­ве­дав­ся і раз­дав своє иму­щес­тво.

Вечором 11/24 мар­та 1917 го­да, под­го­тов­лен­ний до свя­щен­но­слу­же­ння, він пре­дав дух свій в ру­ки Бо­жії. От­пе­ва­ння і по­гре­бе­ння со­сто­яли­ся 13/26 мар­та, при­сутствовало багато лю­дей, пла­кав­ших по ут­раті. Пре­по­доб­ний Алек­сій був про­слав­лений у 1994 г. як міс­тно­чти­мий свя­тий, а 30 но­яб­ря 2017 го­да був про­слав­лений об­ще­цер­ков­но з уста­нов­ле­н­ням да­ти па­мя­ті 24 мар­та.