Протодиякон
Священномученик Олексій Олександрович Дроздов народився в 1883 році в місті Буй Костромської губернії в родині секретаря міського управління. Закінчив духовне училище і три курси духовної семінарії, служив вчителем у сільській школі. Одружився, в родині народилося дві дочки.
У 1904 році Олексій Олександрович був висвячений у диякона. Служив у селах і містах Іванівської, Пермської, Подільської та Московської губерній, у Кунгурському Іоанно-Предтеченському жіночому монастирі.
У 1930 році отець Олексій був возведений у сан протодиякона. Його дружина хворіла вадою серця, старша дочка — важкою формою ревматизму, була лежачою, молодша дочка — епілепсією. Всі вони потребували догляду.
17 листопада 1937 року протодиякон Олексій був заарештований, звинувачений у контрреволюційній діяльності та антирадянській агітації і поміщений у Таганську в'язницю в Москві. Його засудили до 10 років ув'язнення у виправно-трудовому таборі і відправили до Сиблагу в Кемеровську область. Отець Олексій і його дружина подали прохання про перегляд справи і звільнення. Було виявлено фальсифікацію свідчень свідків, справу переглянули і, як активному церковнику, залишили термін у 5 років, але через негативну характеристику керівництва табору рішення про скорочення терміну ув'язнення було скасовано. Протодиякон Олексій Дроздов помер 14 липня 1942 року в Сусловському відділенні Сиблага. Похований у безіменній могилі.
Зарахований до лику святих новомучеників і сповідників Російських 11 квітня 2006 року визначенням Священного Синоду Російської Православної Церкви.
