Пресвітер
Місто Стародуб (нині Брянська область) завжди славилося міцними православними традиціями. Після революції 1917 року місцеве духовенство та парафіяни зіткнулися з жорстокими гоніннями на віру. Незважаючи на постійний тиск, закриття храмів і непомірні податки, священики Олександр, Олексій, Іоанн і Корнилій продовжували нести пастирське служіння, зміцнюючи громаду у вірності Христу.
Восени 1937 року, у розпал «Великого терору», у Стародубі прокотилася хвиля масових арештів. Усі чотири священики були заарештовані співробітниками НКВС за звинуваченням у «систематичній антирадянській агітації та контрреволюційній діяльності». Під час допитів пастирі проявили твердість духу: вони не визнали своєї провини й відмовилися свідчити проти своїх побратимів та парафіян.
Рішенням трійки НКВС священнослужителі були засуджені до розстрілу 7 грудня 1937 року.
Священномученик Олександр Петрович Левицький народився 1868 року в селі Мішківка в родині священика. Закінчив Чернігівську духовну семінарію, з 1893 року служив у Стародубі. Був законовчителем, активно займався просвітницькою діяльністю в рамках Імператорського Православного Палестинського Товариства. На момент арешту служив у сані протоієрея в храмі Різдва Пресвятої Богородиці.
Священномученик Олексій Михайлович Тютюнов народився 1892 року в Стародубі в робітничій родині шевця. Довгий час допомагав батькові в ремеслі, але в часи найтяжчих гонінь на Церкву вирішив присвятити життя Богу. Був висвячений на ієрея в 1925 році. Служив у стародубському Богоявленському храмі.
Священномученик Іоанн Степанович Нікольський народився в 1866 році в родині дячка Орловської губернії. Закінчив Орловську духовну семінарію й прийняв сан у 1891 році. Був відомий тим, що після революції відкрито виступав на публічних диспутах на захист християнської віри. Незадовго до мученицької смерті служив у Покровському храмі Стародуба.
Священномученик Корнілій Уділович народився 1877 року на території Люблінської губернії в родині священика. Закінчив Волинську духовну семінарію. З початком Першої світової війни евакуювався разом зі своїми парафіянами вглиб Росії. У радянські часи поділив долю брянського духовенства, служачи біля престолу Божого аж до самого арешту.
Дні пам’яті: 7 грудня (день мученицької кончини), у Соборі Брянських святих (3 жовтня) та у Соборі новомучеників і сповідників Руської Церкви.
