Диякон
Священномученик Аїфал Перський, диякон, прийняв мученицьку смерть разом із єпископом Акепсимом та пресвітером Йосипом за сповідання Імені Христового. Святий Акепсим жив у перському місті Наессон, де процвітало язичництво. Він був єпископом, ревно проповідував серед мешканців про Христа і виконував пастирське служіння з любов’ю та відданістю Богу. За це християни дуже любили свого святителя. За наказом царя Сапора воїни обшукали всі куточки Персії, щоб винищити все християнське духовенство. Потрапив до в’язниці й Акепсим. На той час йому вже було 80 років. Усіх полонених переправили до міста Арбелу. Там суд очолив місцевий жрець Ардах — служитель язичницького бога сонця. Мученикам запропонували принести жертву ідолові, але старець відмовився. Не зважаючи на вік, єпископа піддали жорстоким побоям. Акепсима кинули до в’язниці, куди пізніше помістили 70-річного пресвітера Йосипа та диякона Аїфала. Цих святих також жорстоко побили.
Усіх трьох ув’язнили на три роки, виснажували голодом і мучили спрагою. Але й після цього святі відмовилися виконати наказ Сапора принести жертву язичницьким богам. Акепсим, Йосип та Аїфал були непохитні у своєму сповіданні віри. За це їх засудили до смерті: єпископу відрубали голову, а Йосипа та Аїфала почали побивати камінням. Кілька годин тривали тортури, аж до самої смерті Йосипа.
Щоб ніхто з християн не забрав тіло пресвітера, навколо місця страти стояли воїни. Через кілька днів вночі почався ураган, блискавка влучила у вартових і вбила їх, вітер розкидав валуни. Тіло святого після того, що сталося, зникло.
Аїфала також закидали камінням у селищі Патріас. Його тіло змогли поховати місцеві християни. Через деякий час на місці поховання диякона виросло дерево. Ті, хто їв плоди з цього дерева, зцілювалися.
