Євангеліє від Луки
24:36 І, як вони говорили оце, Сам Ісус став між ними, і промовив до них: Мир вам!
24:37 А вони налякалися та перестрашились, і думали, що бачать духа.
24:38 Він же промовив до них: Чого ви стривожились? І пощо ті думки до сердець ваших входять?
24:39 Погляньте на руки Мої та на ноги Мої, це ж Я Сам! Доторкніться до Мене й дізнайтесь, бо не має дух тіла й костей, а Я, бачите, маю.
24:40 І, промовивши це, показав Він їм руки та ноги.
24:41 І, як ще не йняли вони віри з радощів та дивувались, Він сказав їм: Чи не маєте тут чогось їсти?
24:42 Вони ж подали Йому кусника риби печеної та стільника медового.
24:43 І, взявши, Він їв перед ними.
24:44 І промовив до них: Це слова, що казав Я до вас, коли був іще з вами: Потрібно, щоб виконалось усе, що про Мене в Законі Мойсеєвім, та в Пророків, і в Псалмах написане.
24:45 Тоді розум розкрив їм, щоб вони розуміли Писання.
24:46 І сказав Він до них: Так написано є, і так потрібно було постраждати Христові, і воскреснути з мертвих дня третього,
24:47 і щоб у Ймення Його проповідувалось покаяння, і прощення гріхів між народів усіх, від Єрусалиму почавши.
24:48 А ви свідки того.
24:49 І ось Я посилаю на вас обітницю Мого Отця; а ви позостаньтеся в місті, аж поки зодягнетесь силою з висоти.
24:50 І Він вивів за місто їх аж до Віфанії; і, знявши руки Свої, поблагословив їх.
24:51 І сталось, як Він благословляв їх, то зачав відступати від них, і на небо возноситись.
24:52 А вони поклонились Йому, і повернулись до Єрусалиму з великою радістю.
24:53 І постійно вони перебували в храмі, переславляючи й хвалячи Бога. Амінь.
13:10 І навчав Він в одній з синагог у суботу.
13:11 І ось там була одна жінка, що вісімнадцять років мала духа немочі, і була скорчена, і не могла ніяк випростатись.
13:12 А Ісус, як побачив її, то покликав до Себе. І сказав їй: Жінко, звільнена ти від недуги своєї.
13:13 І Він руки на неї поклав, і вона зараз випросталась, і стала славити Бога!
13:14 Озвався ж старший синагоги, обурений, що Ісус уздоровив у суботу, і сказав до народу: Є шість день, коли працювати належить, приходьте тоді та вздоровлюйтеся, а не дня суботнього.
13:15 А Господь відповів і промовив до нього: Лицеміре, хіба ж не відв'язує кожен із вас у суботу свого вола чи осла від ясел, і не веде напоїти?
13:16 Чи ж цю дочку Авраамову, яку сатана був зв'язав вісімнадцять ось років, не належить звільнити її суботнього дня від цих пут?
13:17 А як Він говорив це, засоромилися всі Його супротивники. І тішився ввесь народ всіма славними вчинками, які Він чинив!
До Колосян
1:12 дякуючи Отцеві, що вчинив нас достойними участи в спадщині святих у світлі,
1:13 що визволив нас із влади темряви й переставив нас до Царства Свого улюбленого Сина,
1:14 в Якім маємо відкуплення і прощення гріхів.
1:15 Він є образ невидимого Бога, роджений перш усякого творива.
1:16 Бо то Ним створено все на небі й на землі, видиме й невидиме, чи то престоли, чи то господства, чи то влади, чи то начальства, усе через Нього й для Нього створено!
1:17 А Він є перший від усього, і все Ним стоїть.
1:18 І Він Голова тіла, Церкви. Він початок, первороджений з мертвих, щоб у всьому Він мав першенство.
1 до Коринтян
4:9 Бо я думаю, що Бог нас, апостолів, поставив за найостанніших, мов на смерть засуджених, бо ми стали дивовищем світові, і Анголам, і людям.
4:10 Ми нерозумні Христа ради, а ви мудрі в Христі; ми слабі, ви ж міцні; ви славні, а ми безчесні!
4:11 Ми до цього часу і голодуємо, і прагнемо, і нагі ми, і катовані, і тиняємось,
4:12 і трудимось, працюючи своїми руками. Коли нас лихословлять, ми благословляємо; як нас переслідують, ми терпимо;
4:13 як лають, ми молимось; ми стали, як сміття те для світу, аж досі ми всім, як ті викидки!
4:14 Не пишу це для того, щоб вас осоромити, але остерігаю, як своїх любих дітей.
4:15 Бо хоч би ви мали десять тисяч наставників у Христі, та отців не багато; а я вас породив у Христі Ісусі через Євангелію...
4:16 Тож благаю я вас: будьте наслідувачами мене!
Євангеліє від Івана
1:35 Наступного дня стояв знову Іван та двоє з учнів його.
1:36 І, поглянувши на Ісуса, що проходив, Він сказав: Ото Агнець Божий!
1:37 І почули два учні, як він говорив, та й пішли за Ісусом.
1:38 А Ісус обернувся й побачив, що вони йшли за Ним, та й каже до них: Чого ви шукаєте? А вони відказали Йому: Равві перекладене це визначає: Учителю, де Ти живеш?
1:39 Він говорить до них: Ходіть і побачте! Ті пішли та й побачили, де Він жив, і в Нього той день перебули. Було ж коло години десятої.
1:40 А один із тих двох, що чули від Івана та йшли вслід за Ним, був Андрій, брат Симона Петра.
1:41 Він знайшов перше Симона, брата свого, та й говорить до нього: Знайшли ми Месію, що визначає: Христос.
1:42 І привів він його до Ісуса. На нього ж споглянувши, промовив Ісус: Ти Симон, син Йонин; будеш званий ти Кифа, що визначає: скеля.
1:43 Наступного дня захотів Він піти в Галілею. І знайшов Він Пилипа та й каже йому: Іди за Мною!
1:44 А Пилип із Віфсаїди походив, із міста Андрія й Петра.
1:45 Пилип Нафанаїла знаходить та й каже йому: Ми знайшли Того, що про Нього писав був Мойсей у Законі й Пророки, Ісуса, сина Йосипового, із Назарету.
1:46 І сказав йому Нафанаїл: Та хіба ж може бути з Назарету що добре? Пилип йому каже: Прийди та побач.
1:47 Ісус, угледівши Нафанаїла, що до Нього йде, говорить про нього: Ото справді ізраїльтянин, що немає в нім підступу!
1:48 Говорить Йому Нафанаїл: Звідки знаєш мене? Ісус відповів і до нього сказав: Я бачив тебе ще давніш, ніж Пилип тебе кликав, як під фіґовим деревом був ти.
1:49 Відповів Йому Нафанаїл: Учителю, Ти Син Божий, Ти Цар Ізраїлів!
1:50 Ісус відповів і до нього сказав: Через те віриш ти, що сказав Я тобі, що під фіґовим деревом бачив тебе? Більш від цього побачиш!
1:51 І Він каже йому: Поправді, поправді кажу вам: Відтепер ви побачите небо відкрите та Анголів Божих, що на Людського Сина підіймаються та спускаються.
