До Галатів
2:11 Коли ж Кифа прийшов був до Антіохії, то відкрито я виступив супроти нього, заслуговував бо він на осуд.
2:12 Бо він перед тим, як прийшли були дехто від Якова, споживав із поганами. А коли прибули, став ховатися та відлучатися, боячися обрізаних.
2:13 А з ним лицемірили й інші юдеї, так що навіть Варнава пристав був до їхнього лицемірства.
2:14 А коли я побачив, що не йдуть вони рівно за євангельською правдою, то перед усіма сказав Кифі: Коли ти, бувши юдеєм, живеш по-поганському, а не по-юдейському, то нащо поган ти примушуєш жити по-юдейському?
2:15 Ми юдеї природою, а не грішники з поган...
2:16 А коли ми дізнались, що людина не може бути виправдана ділами Закону, але тільки вірою в Христа Ісуса, то ми ввірували в Христа Ісуса, щоб нам виправдатися вірою в Христа, а не ділами Закону. Бо жадна людина ділами Закону не буде виправдана!
Євангеліє від Марка
5:24 І пішов Він із ним. За Ним натовп великий ішов, і тиснувсь до Нього.
5:25 А жінка одна, що дванадцять років хворою на кровотечу була,
5:26 що чимало натерпілася від багатьох лікарів, і витратила все добро своє, та ніякої помочі з того не мала, а прийшла ще до гіршого,
5:27 як зачула вона про Ісуса, підійшла через натовп іззаду, і доторкнулась до одежі Його...
5:28 Бо вона говорила про себе: Коли хоч доторкнусь до одежі Його, то одужаю...
5:29 І висохло хвилі тієї джерело кровотечі її, і тілом відчула вона, що видужала від недуги!
5:30 І в ту мить Ісус вичув у Собі, що вийшла з Нього сила. І Він до народу звернувся й спитав: Хто доторкнувсь до Моєї одежі?
5:31 І відказали Йому Його учні: Ти бачиш, що тисне на Тебе народ, а питаєшся: Хто доторкнувся до Мене?
5:32 А Він навкруги поглядав, щоб побачити ту, що зробила оце.
5:33 І жінка злякалась та затрусилась, бо знала, що сталося їй. І вона підійшла, і впала ницьма перед Ним, і всю правду Йому розповіла...
5:34 А Він їй сказав: Твоя віра, о дочко, спасла тебе; іди з миром, і здоровою будь від своєї недуги!
До Тита
1:1 Павло, раб Божий, а апостол Ісуса Христа, по вірі вибраних Божих і пізнанні правди, що за благочестям,
1:2 в надії вічного життя, яке обіцяв був від вічних часів необманливий Бог,
1:3 і часу свого з'явив Слово Своє в проповіданні, що доручене було мені з наказу Спасителя нашого Бога,
1:4 до Тита, щирого сина за спільною вірою: благодать, милість та мир від Бога Отця й Христа Ісуса, Спасителя нашого!
2:15 Оце говори та нагадуй, та з усяким наказом картай. Хай тобою ніхто не погордує!
3:1 Нагадуй їм, щоб слухали влади верховної та корилися їй, і до всякого доброго діла готові були,
3:2 щоб не зневажали нікого, щоб були не сварливі, а тихі, виявляючи повну лагідність усім людям.
3:3 Бо колись були й ми нерозсудні, неслухняні, зведені, служили різним пожадливостям та розкошам, жили в злобі та в заздрощах, бридкими були, ненавиділи один одного.
3:12 Як пришлю я до тебе Артема або Тихика, поквапся прибути до мене в Нікополь, бо думаю там перезимувати.
3:13 Законника Зину та Аполлоса вишли квапливо вперед, щоб для них не забракло нічого.
3:15 Вітають тебе всі, хто зо мною. Вітай тих, хто любить нас у вірі. Благодать з вами всіма! Амінь.
Євангеліє від Матвія
5:14 Ви світло для світу. Не може сховатися місто, що стоїть на верховині гори.
5:15 І не запалюють світильника, щоб поставити його під посудину, але на свічник, і світить воно всім у домі.
5:16 Отак ваше світло нехай світить перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла, та прославляли Отця вашого, що на небі.
5:17 Не подумайте, ніби Я руйнувати Закон чи Пророків прийшов, Я не руйнувати прийшов, але виконати.
5:18 Поправді ж кажу вам: доки небо й земля не минеться, ані йота єдина, ані жаден значок із Закону не минеться, аж поки не збудеться все.
5:19 Хто ж порушить одну з найменших цих заповідей, та й людей так навчить, той буде найменшим у Царстві Небеснім; а хто виконає та й навчить, той стане великим у Царстві Небеснім.
