1 до Коринтян
7:12 Іншим же я говорю, не Господь: коли який брат має дружину невіруючу, і згідна вона жити з ним, нехай він не лишає її.
7:13 І жінка, як має чоловіка невіруючого, а той згоден жити з нею, нехай не лишає його.
7:14 Чоловік бо невіруючий освячується в дружині, а дружина невіруюча освячується в чоловікові. А інакше нечисті були б ваші діти, тепер же святі.
7:15 А як хоче невіруючий розлучитися, хай розлучиться, не неволиться брат чи сестра в такім разі, бо покликав нас Бог до миру.
7:16 Звідки знаєш ти, дружино, чи не спасеш чоловіка? Або звідки знаєш, чоловіче, чи не спасеш дружини?
7:17 Нехай тільки так ходить кожен, як кому Бог призначив, як Господь покликав його. І так усім Церквам я наказую.
7:18 Хто покликаний був в обрізанні, нехай він того не цурається; чи покликаний хто в необрізанні, нехай не обрізується.
7:19 Обрізання ніщо, і ніщо необрізання, а важливе дотримування Божих заповідей.
7:20 Нехай кожен лишається в стані такому, в якому покликаний був.
7:21 Чи покликаний був ти рабом? Не турбуйся про те. Але коли й можеш стати вільним, то використай краще це.
7:22 Бо покликаний в Господі раб визволенець Господній; так само покликаний і визволенець він раб Христа.
7:23 Ви дорого куплені, тож не ставайте рабами людей!
7:24 Браття, кожен із вас, в якім стані покликаний був, хай у тім перед Богом лишається!
Євангеліє від Матвія
14:35 А люди тієї місцевости, пізнавши Його, сповістили по всій тій околиці, і до Нього принесли всіх хворих.
14:36 І благали Його, щоб бодай доторкнутися краю одежі Його. А хто доторкавсь, уздоровлений був.
15:1 Тоді до Ісуса прийшли фарисеї та книжники з Єрусалиму й сказали:
15:2 Чого Твої учні ламають передання старших? Бо не миють вони своїх рук, коли хліб споживають.
15:3 А Він відповів і промовив до них: А чого й ви порушуєте Божу заповідь ради передання вашого?
15:4 Бо Бог заповів: Шануй батька та матір, та: Хто злорічить на батька чи матір, хай смертю помре.
15:5 А ви кажете: Коли скаже хто батьку чи матері: Те, чим би ви скористатись від мене хотіли, то дар Богові,
15:6 то може вже й не шанувати той батька свого або матір свою. Так ви ради передання вашого знівечили Боже Слово.
15:7 Лицеміри! Про вас добре Ісая пророкував був, говорячи:
15:8 Оці люди устами шанують Мене, серце ж їхнє далеко від Мене!
15:9 Та однак надаремне шанують Мене, бо навчають наук людських заповідей...
15:10 І Він покликав народ, і промовив до нього: Послухайте та зрозумійте!
15:11 Не те, що входить до уст, людину сквернить, але те, що виходить із уст, те людину сквернить.
До Євреїв
9:1 Мав же і перший заповіт постанови богослужби та світську святиню.
9:2 Була бо уряджена перша скинія, яка зветься святиня, а в ній був свічник, і стіл, і жертвенні хліби.
9:3 А за другою заслоною скинія, що зветься Святеє Святих.
9:4 Мала вона золоту кадильницю й ковчега заповіту, усюди обкутого золотом, а в нім золота посудина з манною, і розцвіле жезло Ааронове та таблиці заповіту.
9:5 А над ним херувими слави, що затінювали престола благодаті, про що говорити докладно тепер не потрібно.
9:6 При такому ж урядженні до першої скинії входили завжди священики, правлячи служби Богові,
9:7 а до другої раз на рік сам первосвященик, не без крови, яку він приносить за себе й за людські провини.
Євангеліє від Луки
10:38 І сталось, коли вони йшли, Він прийшов до одного села. Одна ж жінка, Марта їй на ім'я, прийняла Його в дім свій.
10:39 Була ж в неї сестра, що звалась Марія; вона сіла в ногах у Ісуса, та й слухала слова Його.
10:40 А Марта великою послугою клопоталась, а спинившись, сказала: Господи, чи байдуже Тобі, що на мене саму полишила служити сестра моя? Скажи ж їй, щоб мені помогла.
10:41 Господь же промовив у відповідь їй: Марто, Марто, турбуєшся й журишся ти про багато чого,
10:42 а потрібне одне. Марія ж обрала найкращу частку, яка не відбереться від неї...
11:27 І сталось, як Він це говорив, одна жінка з народу свій голос піднесла й сказала до Нього: Блаженна утроба, що носила Тебе, і груди, що Ти ссав їх!
11:28 А Він відказав: Так. Блаженні ж і ті, хто слухає Божого Слова і його береже!
