Євангеліє від Луки
1:39 Тими днями зібралась Марія й пішла, поспішаючи, у гірську околицю, у місто Юдине.
1:40 І ввійшла вона в дім Захарія, та й поздоровила Єлисавету.
1:41 Коли ж Єлисавета зачула Маріїн привіт, затріпотала дитина в утробі її. І Єлисавета наповнилась Духом Святим,
1:42 і скрикнула голосом гучним, та й прорекла: Благословенна Ти між жонами, і благословенний Плід утроби твоєї!
1:43 І звідкіля мені це, що до мене прийшла мати мого Господа?
1:44 Бо як тільки в вухах моїх голос привіту твого забринів, від радощів затріпотала дитина в утробі моїй!
1:45 Блаженна ж та, що повірила, бо сповниться проречене їй від Господа!
1:46 А Марія промовила: Величає душа моя Господа,
1:47 і радіє мій дух у Бозі, Спасі моїм,
1:48 що зглянувся Він на покору Своєї раби, бо ось від часу цього всі роди мене за блаженну вважатимуть,
1:49 бо велике вчинив мені Потужний! Його ж Імення святе,
1:56 І залишалась у неї Марія щось місяців зо три, та й вернулась до дому свого.
10:38 І сталось, коли вони йшли, Він прийшов до одного села. Одна ж жінка, Марта їй на ім'я, прийняла Його в дім свій.
10:39 Була ж в неї сестра, що звалась Марія; вона сіла в ногах у Ісуса, та й слухала слова Його.
10:40 А Марта великою послугою клопоталась, а спинившись, сказала: Господи, чи байдуже Тобі, що на мене саму полишила служити сестра моя? Скажи ж їй, щоб мені помогла.
10:41 Господь же промовив у відповідь їй: Марто, Марто, турбуєшся й журишся ти про багато чого,
10:42 а потрібне одне. Марія ж обрала найкращу частку, яка не відбереться від неї...
11:27 І сталось, як Він це говорив, одна жінка з народу свій голос піднесла й сказала до Нього: Блаженна утроба, що носила Тебе, і груди, що Ти ссав їх!
11:28 А Він відказав: Так. Блаженні ж і ті, хто слухає Божого Слова і його береже!
6:17 Як зійшов Він із ними, то спинився на рівному місці, також натовп густий Його учнів, і безліч людей з усієї Юдеї та з Єрусалиму, і з приморського Тиру й Сидону,
6:18 що посходилися, щоб послухати Його та вздоровитися із недугів своїх, також ті, хто від духів нечистих страждав, і вони вздоровлялися.
6:19 Увесь же народ намагався бодай доторкнутись до Нього, бо від Нього виходила сила, і всіх вздоровляла.
6:20 А Він, звівши очі на учнів Своїх, говорив: Блаженні убогі, Царство Боже бо ваше.
6:21 Блаженні голодні тепер, бо ви нагодовані будете. Блаженні засмучені зараз, бо втішитесь ви.
6:22 Блаженні ви будете, коли люди зненавидять вас, і коли проженуть вас, і ганьбитимуть, і знеславлять, як зле, ім'я ваше за Людського Сина.
6:23 Радійте того дня й веселіться, нагорода бо ваша велика на небесах. Бо так само чинили пророкам батьки їхні.
До Филип'ян
2:5 Нехай у вас будуть ті самі думки, що й у Христі Ісусі!
2:6 Він, бувши в Божій подобі, не вважав за захват бути Богові рівним,
2:7 але Він умалив Самого Себе, прийнявши вигляд раба, ставши подібним до людини; і подобою ставши, як людина,
2:8 Він упокорив Себе, бувши слухняний аж до смерти, і то смерти хресної...
2:9 Тому й Бог повищив Його, та дав Йому Ім'я, що вище над кожне ім'я,
2:10 щоб перед Ісусовим Ім'ям вклонялося кожне коліно небесних, і земних, і підземних,
2:11 і щоб кожен язик визнавав: Ісус Христос то Господь, на славу Бога Отця!
До Римлян
9:1 Кажу правду в Христі, не обманюю, як свідчить мені моє сумління через Духа Святого,
9:2 що маю велику скорботу й невпинну муку для серця свого!
9:3 Бо я бажав би сам бути відлучений від Христа замість братів моїх, рідних мені тілом;
9:4 вони ізраїльтяни, що їм належить синівство, і слава, і заповіти, і законодавство, і Богослужба, і обітниці,
9:5 що їхні й отці, і від них же тілом Христос, що Він над усіма Бог, благословенний, навіки, амінь.
Євангеліє від Матвія
9:18 Коли Він говорив це до них, підійшов ось один із старших, уклонився Йому та й говорить: Дочка моя хвилі цієї померла. Та прийди, поклади Свою руку на неї, і вона оживе.
9:19 І підвівся Ісус, і пішов услід за ним, також учні Його.
9:20 І ото одна жінка, що дванадцять літ хворою на кровотечу була, приступила ззаду, і доторкнулась до краю одежі Його.
9:21 Бо вона говорила про себе: Коли хоч доторкнуся одежі Його, то одужаю.
9:22 Ісус, обернувшись, побачив її та й сказав: Будь бадьорою, дочко, твоя віра спасла тебе! І одужала жінка з тієї години.
9:23 А Ісус, як прибув до господи старшого, і вздрів дударів та юрбу голосільників,
9:24 то сказав: Відійдіть, бо не вмерло дівча, але спить. І насміхалися з Нього.
9:25 А коли народ випроваджено, Він увійшов, узяв за руку її, і дівчина встала!
9:26 І вістка про це розійшлася по всій тій країні.
11:27 Передав Мені все Мій Отець. І Сина не знає ніхто, крім Отця, і Отця не знає ніхто, окрім Сина, та кому Син захоче відкрити.
11:28 Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, і Я вас заспокою!
11:29 Візьміть на себе ярмо Моє, і навчіться від Мене, бо Я тихий і серцем покірливий, і знайдете спокій душам своїм.
11:30 Бож ярмо Моє любе, а тягар Мій легкий!
До Галатів
5:22 А плід духа: любов, радість, мир, довготерпіння, добрість, милосердя, віра,
5:23 лагідність, здержливість: Закону нема на таких!
5:24 А ті, що Христові Ісусові, розп'яли вони тіло з пожадливостями та з похотями.
5:25 Коли духом живемо, то й духом ходімо!
5:26 Не будьмо чванливі, не дражнімо один одного, не завидуймо один одному!
6:1 Браття, як людина й упаде в який прогріх, то ви, духовні, виправляйте такого духом лагідности, сам себе доглядаючи, щоб не спокусився й ти!
6:2 Носіть тягарі один одного, і так виконаєте закона Христового.
