20:11 А Марія стояла при гробі назовні та й плакала. Плачучи, нахилилась до гробу.
20:12 І бачить два Анголи, що в білім сиділи, один у головах, а другий у ніг, де лежало Ісусове тіло...
20:13 І говорять до неї вони: Чого плачеш ти, жінко? Та відказує їм: Узяли мого Господа, і я не знаю, де Його поклали...
20:14 І, сказавши оце, обернулась назад, і бачить Ісуса, що стояв, та вона не пізнала, що то Ісус...
20:15 Промовляє до неї Ісус: Чого плачеш ти, жінко? Кого ти шукаєш? Вона ж, думаючи, що то садівник, говорить до Нього: Якщо, пане, узяв ти Його, то скажи мені, де поклав ти Його, і Його я візьму!
20:16 Ісус мовить до неї: Маріє! А вона обернулася та по-єврейському каже Йому: Раббуні! цебто: Учителю мій!
20:17 Говорить до неї Ісус: Не торкайся до Мене, бо Я ще не зійшов до Отця. Але йди до братів Моїх та їм розповіж: Я йду до Свого Отця й Отця вашого, і до Бога Мого й Бога вашого!
20:18 Іде Марія Магдалина, та й учням звіщає, що бачила Господа, і Він це їй сказав...
9:1 А коли Він проходив, побачив чоловіка, що сліпим був з народження.
9:2 І спитали Його учні Його, говорячи: Учителю, хто згрішив: чи він сам, чи батьки його, що сліпим він родився?
9:3 Ісус відповів: Не згрішив ані він, ні батьки його, а щоб діла Божі з'явились на ньому.
9:4 Ми мусимо виконувати діла Того, Хто послав Мене, аж поки є день. Надходить он ніч, коли жаден нічого не зможе виконувати.
9:5 Доки Я в світі, Я Світло для світу.
9:6 Промовивши це, Він сплюнув на землю, і з слини грязиво зробив, і очі сліпому помазав грязивом,
9:7 і до нього промовив: Піди, умийся в ставку Сілоам визначає це Посланий. Тож пішов той і вмився, і вернувся видющим...
9:8 А сусіди та ті, що бачили перше його, як був він сліпий, говорили: Чи ж не той це, що сидів та просив?
9:9 Говорили одні, що це він, а інші казали: Ні, подібний до нього. А він відказав: Це я!
9:10 І питали його: Як же очі відкрились тобі?
9:11 А той оповідав: Чоловік, що Його звуть Ісусом, грязиво зробив, і очі помазав мені, і до мене сказав: Піди в Сілоам та й умийся. Я ж пішов та й умився, і став бачити.
9:12 І сказали до нього: Де Він? Відказує той: Я не знаю.
9:13 Ведуть тоді до фарисеїв того, що був перше незрячий.
9:14 А була то субота, як грязиво Ісус учинив і відкрив йому очі.
9:15 І знов запитали його й фарисеї, як видющим він став. А він розповів їм: Грязиво поклав Він на очі мені, а я вмився, та й бачу.
9:16 Тоді деякі з фарисеїв казали: Не від Бога Оцей Чоловік, бо суботи не держить. А інші казали: Як же чуда такі може грішна людина чинити? І незгода між ними була.
9:17 Тому знову говорять сліпому: Що ти кажеш про Нього, коли очі відкрив Він тобі? А той відказав: Він Пророк!
9:18 Юдеї проте йому не повірили, що незрячим він був і прозрів, аж поки не покликано батьків того прозрілого.
9:19 І запитали їх, кажучи: Чи ваш оце син, про якого ви кажете, ніби родився сліпим? Як же він тепер бачить?
9:20 А батьки його відповіли та сказали: Ми знаєм, що цей то наш син, і що він народився сліпим.
9:21 Але як тепер бачить, не знаємо, або хто йому очі відкрив, ми не відаємо. Поспитайте його, він дорослий, хай сам скаже про себе...
9:22 Таке говорили батьки його, бо боялись юдеїв: юдеї бо вже були змовились, як хто за Христа Його визнає, щоб той був відлучений від синагоги.
9:23 Ось тому говорили батьки його: Він дорослий, його поспитайте.
9:24 І покликали вдруге того чоловіка, що був сліпим, і сказали йому: Віддай хвалу Богові. Ми знаємо, що грішний Отой Чоловік.
9:25 Але він відповів: Чи Він грішний не знаю. Одне тільки знаю, що я був сліпим, а тепер бачу!...
9:26 І спитали його: Що тобі Він зробив? Як відкрив тобі очі?
9:27 Відповів він до них: Я вже вам говорив, та не слухали ви. Що бажаєте знову почути? Може й ви Його учнями хочете стати?
9:28 А вони його вилаяли та й сказали: То ти Його учень, а ми учні Мойсеєві.
9:29 Ми знаємо, що Бог говорив до Мойсея, звідки ж узявся Оцей, ми не відаємо.
9:30 Відповів чоловік і сказав їм: То ж воно й дивно, що не знаєте ви, звідки Він, а Він мені очі відкрив!
9:31 Та ми знаємо, що грішників Бог не послухає; хто ж богобійний, і виконує волю Його, того слухає Він.
9:32 Відвіку не чувано, щоб хто очі відкрив був сліпому з народження.
9:33 Коли б не від Бога був Цей, Він нічого не міг би чинити.
9:34 Вони відповіли та й сказали йому: Ти ввесь у гріхах народився, і чи тобі нас учити? І геть його вигнали.
9:35 Дізнався Ісус, що вони того вигнали геть, і, знайшовши його, запитав: Чи віруєш ти в Сина Божого?
9:36 Відповів той, говорячи: Хто ж то, Пане, Такий, щоб я вірував у Нього?
9:37 Промовив до нього Ісус: І ти бачив Його, і Той, Хто говорить з тобою то Він!...
9:38 А він відказав: Я вірую, Господи! І вклонився Йому.
16:16 І сталось, як ми йшли на молитву, то нас перестріла служниця одна, що мала віщунського духа, яка ворожбитством давала великий прибуток панам своїм.
16:17 Вона йшла слідкома за Павлом та за нами, і кричала, говорячи: Оці люди це раби Всевишнього Бога, що вам провіщають дорогу спасіння!
16:18 І багато днів вона це робила. І обуривсь Павло, і, обернувшись, промовив до духа: У Ім'я Ісуса Христа велю я тобі вийди з неї! І того часу той вийшов.
16:19 А пани її, бачивши, що пропала надія на їхній прибуток, схопили Павла й Силу, і потягли їх на ринок до старших.
16:20 Коли ж їх привели до начальників, то сказали: Ці люди, юдеї, наше місто бунтують,
16:21 і навчають звичаїв, яких нам, римлянам, не годиться приймати, ані виконувати.
16:22 І натовп піднявся на них. А начальники здерли одежу із них, та звеліли їх різками сікти.
16:23 І, завдавши багато їм ран, посадили в в'язницю, наказавши в'язничному дозорцеві, щоб їх пильно стеріг.
16:24 Одержавши такого наказа, той їх повкидав до внутрішньої в'язниці, а їхні ноги забив у колоди.
16:25 А північної пори Павло й Сила молилися, і Богові співали, а ув'язнені слухали їх.
16:26 І ось нагло повстало велике трясіння землі, аж основи в'язничні були захиталися! І повідчинялися зараз усі двері, а кайдани з усіх поспадали...
16:27 Як прокинувся ж сторож в'язничний, і побачив відчинені двері в'язниці, то витяг меча та й хотів себе вбити, мавши думку, що повтікали ув'язнені.
16:28 А Павло скрикнув голосом гучним, говорячи: Не чини собі жодного зла, бо всі ми ось тут!
16:29 Зажадавши ж той світла, ускочив, і тремтячий припав до Павла та до Сили.
16:30 І вивів їх звідти й спитав: Добродії! Що треба робити мені, щоб спастися?
16:31 А вони відказали: Віруй в Господа Ісуса, і будеш спасений ти сам та твій дім.
16:32 І Слово Господнє звіщали йому та й усім, хто був у домі його.
16:33 І сторож забрав їх того ж часу вночі, їхні рани обмив, і охристився негайно він сам та його всі домашні.
16:34 І він їх запровадив до дому свого, і поживу поставив, і радів із усім домом своїм, що ввірував у Бога.
