Євангеліє від Луки
12:2 Бо немає нічого захованого, що не відкриється, ні таємного, що не виявиться.
12:3 Тому все, що казали ви потемки, при світлі почується, що ж шептали на вухо в коморах, на дахах проповідане буде.
12:4 Кажу ж вам, Своїм друзям: Не бійтеся тих, хто тіло вбиває, а потім більш нічого не може вчинити!
12:5 Але вкажу вам, кого треба боятися: Бійтесь того, хто має владу, убивши, укинути в геєнну. Так, кажу вам: Того бійтеся!
12:6 Чи ж не п'ять горобців продають за два гроші? Та проте перед Богом із них ні один не забутий.
12:7 Але навіть волосся вам на голові пораховане все. Не бійтесь: вартніші ви за багатьох горобців!
12:8 Кажу ж вам: Кожного, хто перед людьми Мене визнає, того визнає й Син Людський перед Анголами Божими.
12:9 Хто ж Мене відцурається перед людьми, того відцураються перед Анголами Божими.
12:10 І кожному, хто скаже слово на Людського Сина, йому проститься; а хто зневажатиме Духа Святого, не проститься.
12:11 А коли вас водитимуть до синагог, і до урядів, і до влад, не турбуйтеся, як або що відповідати чи що говорити,
12:12 Дух бо Святий вас навчить тієї години, що потрібно казати!
Дії Апостолів
14:6 то, дізнавшись про це, вони повтікали до міст лікаонських, до Лістри та Дервії, та в околиці їхні,
14:7 і Євангелію там звіщали.
14:8 А в Лістрі сидів один чоловік, безвладний на ноги, що кривий був з утроби своєї матері, і ніколи ходити не міг.
14:9 Він слухав, як Павло говорив, який пильно на нього споглянув, і побачив, що має він віру вздоровленим бути,
14:10 то голосом гучним промовив: Устань просто на ноги свої! А той скочив, і ходити почав...
14:11 А люди, побачивши, що Павло вчинив, піднесли свій голос, говорячи по-лікаонському: Боги людям вподібнились, та до нас ось зійшли!...
14:12 І Варнаву вони звали Зевсом, а Гермесом Павла, бо він провід мав у слові.
14:13 А жрець Зевса, що святиня його перед містом була, припровадив бики та вінки до воріт, та й з народом приносити жертву хотів.
14:14 Та коли про це почули апостоли Варнава й Павло, то роздерли одежі свої, та й кинулися між народ, кричачи
14:15 та говорячи: Що це робите, люди? Таж і ми такі самі смертельні, подібні вам люди, і благовістимо вам, від оцих ось марнот навернутись до Бога Живого, що створив небо й землю, і море, і все, що в них є.
14:16 За минулих родів попустив Він усім народам, щоб ходили стежками своїми,
14:17 але не зоставив Себе Він без свідчення, добро чинячи: подавав нам із неба дощі та врожайні часи, та наповнював їжею й радощами серця наші.
14:18 І, говорячи це, заледве спинили народ не приносити їм жертов.
12:1 А Цар Ірод тоді підніс руки, щоб декого з Церкви гнобити.
12:2 І мечем він стяв Якова, брата Іванового.
12:3 А бачивши, що подобалося це юдеям, він задумав схопити й Петра. Були ж дні Опрісноків.
12:4 І, схопивши його, посадив до в'язниці, і передав чотирьом чвіркам вояків, щоб його стерегли, бажаючи вивести людям його по Пасці.
12:5 Отож, у в'язниці Петра стерегли, а Церква ревно молилася Богові за нього.
12:6 А як Ірод хотів його вивести, Петро спав тієї ночі між двома вояками, закутий у два ланцюги, і сторожа пильнувала в'язницю при дверях.
12:7 І ось Ангол Господній з'явився, і в в'язниці засяяло світло. І, доторкнувшись до боку Петрового, він збудив його, кажучи: Мерщій вставай! І ланцюги йому з рук поспадали.
12:8 А Ангол до нього промовив: Підпережися, і взуй сандалі свої. І він так учинив. І каже йому: Зодягнися в плаща свого, та й за мною йди.
12:9 І, вийшовши, він ішов услід за ним, і не знав, чи то правда, що робилось від Ангола, бо думав, що видіння він бачить.
12:10 Як сторожу минули вони першу й другу, то прийшли до залізної брами, що до міста веде, і вона відчинилась сама їм. І, вийшовши, пройшли одну вулицю, і відступив Ангол зараз від нього.
12:11 Сказав же Петро, опритомнівши: Тепер знаю правдиво, що Господь послав Свого Ангола, і видер мене із рук Іродових та від усього чекання народу юдейського.
Євангеліє від Івана
7:14 У половині вже свята Ісус у храм увійшов і навчав.
7:15 І дивувались юдеї й казали: Як Він знає Писання, не вчившись?
7:16 Відповів їм Ісус і сказав: Наука Моя не Моя, а Того, Хто послав Мене.
7:17 Коли хоче хто волю чинити Його, той довідається про науку, чи від Бога вона, чи від Себе Самого кажу Я.
7:18 Хто говорить від себе самого, той власної слави шукає, а Хто слави шукає Того, Хто послав Його, Той правдивий, і в Ньому неправди нема.
7:19 Чи ж Закона вам дав не Мойсей? Та ніхто з вас Закона того не виконує. Нащо хочете вбити Мене?
7:20 Народ відповів: Чи Ти демона маєш? Хто Тебе хоче вбити?
7:21 Ісус відповів і сказав їм: Одне діло зробив Я, і всі ви дивуєтесь.
7:22 Через це Мойсей дав обрізання вам, не тому, що воно від Мойсея, але від отців, та ви й у суботу обрізуєте чоловіка.
7:23 Коли ж чоловік у суботу приймає обрізання, щоб Закону Мойсеєвого не порушити, чого ж ремствуєте ви на Мене, що Я всю людину в суботу вздоровив?
7:24 Не судіть за обличчям, але суд справедливий чиніть!
7:25 Дехто ж з єрусалимлян казали: Хіба це не Той, що Його шукають убити?
7:26 Бо говорить відкрито ось Він, і нічого не кажуть Йому. Чи то справді дізналися старші, що Він дійсно Христос?
7:27 Та ми знаєм Цього, звідки Він. Про Христа ж, коли прийде, ніхто знати не буде, звідки Він.
7:28 І скликнув у храмі Ісус, навчаючи й кажучи: І Мене знаєте ви, і знаєте, звідки Я. А Я не прийшов Сам від Себе; правдивий же Той, Хто послав Мене, що Його ви не знаєте.
7:29 Я знаю Його, Я бо від Нього, і послав Мене Він!
7:30 Тож шукали вони, щоб схопити Його, та ніхто не наклав рук на Нього, бо то ще не настала година Його.
15:17 Це Я вам заповідую, щоб любили один одного ви!
15:18 Коли вас світ ненавидить, знайте, що Мене він зненавидів перше, як вас.
15:19 Коли б ви зо світу були, то своє світ любив би. А що ви не зо світу, але Я вас зо світу обрав, тому світ вас ненавидить.
15:20 Пригадайте те слово, яке Я вам сказав: Раб не більший за пана свого. Як Мене переслідували, то й вас переслідувати будуть; як слово Моє зберігали, берегтимуть і ваше.
15:21 Але все це робитимуть вам за Ім'я Моє, бо не знають Того, хто послав Мене.
15:22 Коли б Я не прийшов і до них не казав, то не мали б гріха, а тепер вимовки не мають вони за свій гріх.
15:23 Хто Мене ненавидить, і Мого Отця той ненавидить.
15:24 Коли б Я серед них не вчинив був тих діл, яких не чинив ніхто інший, то не мали б гріха. Та тепер вони бачили, і зненавиділи і Мене, і Мого Отця.
15:25 Та щоб справдилось слово, що в їхнім Законі написане: Мене безпідставно зненавиділи!
15:26 А коли Втішитель прибуде, що Його від Отця Я пошлю вам, Той Дух правди, що походить від Отця, Він засвідчить про Мене.
15:27 Та засвідчте і ви, бо ви від початку зо Мною.
16:1 Оце Я сказав вам, щоб ви не спокусились.
16:2 Вас виженуть із синагог. Прийде навіть година, коли кожен, хто вам смерть заподіє, то думатиме, ніби службу приносить він Богові!
