4:13 А бачивши сміливість Петра та Івана, і спостерігши, що то люди обидва невчені та прості, дивувалися, і пізнали їх, що вони з Ісусом були.
4:14 Та бачивши, що вздоровлений чоловік стоїть з ними, нічого навпроти сказати не могли.
4:15 І, звелівши їм вийти із синедріону, зачали радитися між собою,
4:16 говорячи: Що робити нам із цими людьми? Бож усім мешканцям Єрусалиму відомо, що вчинили вони явне чудо, і не можемо того заперечити.
4:17 Та щоб більш не поширювалось це в народі, то з погрозою заборонімо їм, щоб нікому з людей вони не говорили про Це Ім'я.
4:18 І, закликавши їх, наказали їм не говорити, і взагалі не навчати про Ісусове Ймення.
4:19 І відповіли їм Петро та Іван, та й сказали: Розсудіть, чи це справедливе було б перед Богом, щоб слухатись вас більш, як Бога?
4:20 Бо не можемо ми не казати про те, що ми бачили й чули!
4:21 А вони пригрозили їм ще, і відпустили їх, не знайшовши нічого, щоб їх покарати, через людей, бо всі славили Бога за теє, що сталось.
4:22 Бо років більш сорока мав той чоловік, що на нім відбулося це чудо вздоровлення.
5:17 А Ісус відповів їм: Отець Мій працює аж досі, працюю і Я.
5:18 І тому то юдеї ще більш намагалися вбити Його, що не тільки суботу порушував Він, але й Бога Отцем Своїм звав, тим роблячись Богові рівним.
5:19 Відповів же Ісус і сказав їм: Поправді, поправді кажу вам: Син нічого робити не може Сам від Себе, тільки те, що Він бачить, що робить Отець; бо що робить Він, те так само й Син робить.
5:20 Бо Отець любить Сина, і показує все, що Сам робить, Йому. І покаже Йому діла більші від цих, щоб ви дивувались.
5:21 Бо як мертвих Отець воскрешає й оживлює, так і Син, кого хоче, оживлює.
5:22 Бо Отець і не судить нікого, а ввесь суд віддав Синові,
5:23 щоб усі шанували і Сина, як шанують Отця. Хто не шанує Сина, не шанує Отця, що послав Його.
5:24 Поправді, поправді кажу вам: Хто слухає слова Мого, і вірує в Того, Хто послав Мене, життя вічне той має, і на суд не приходить, але перейшов він від смерти в життя.
