1:18 Народження ж Ісуса Христа сталося так. Коли Його матір Марію заручено з Йосипом, то перш, ніж зійшлися вони, виявилося, що вона має в утробі від Духа Святого.
1:19 А Йосип, муж її, бувши праведний, і не бажавши ославити її, хотів тайкома відпустити її.
1:20 Коли ж він те подумав, ось з'явивсь йому Ангол Господній у сні, промовляючи: Йосипе, сину Давидів, не бійся прийняти Марію, дружину свою, бо зачате в ній то від Духа Святого.
1:21 І вона вродить Сина, ти ж даси Йому йменна Ісус, бо спасе Він людей Своїх від їхніх гріхів.
1:22 А все оце сталось, щоб збулося сказане пророком від Господа, який провіщає:
1:23 Ось діва в утробі зачне, і Сина породить, і назвуть Йому Ймення Еммануїл, що в перекладі є: З нами Бог.
1:24 Як прокинувся ж Йосип зо сну, то зробив, як звелів йому Ангол Господній, і прийняв він дружину свою.
1:25 І не знав він її, аж Сина свого первородженого вона породила, а він дав Йому ймення Ісус.
2:1 Коли ж народився Ісус у Віфлеємі Юдейськім, за днів царя Ірода, то ось мудреці прибули до Єрусалиму зо сходу,
2:2 і питали: Де народжений Цар Юдейський? Бо на сході ми бачили зорю Його, і прибули поклонитись Йому.
2:3 І, як зачув це цар Ірод, занепокоївся, і з ним увесь Єрусалим.
2:4 І, зібравши всіх первосвящеників і книжників людських, він випитував у них, де має Христос народитись?
2:5 Вони ж відказали йому: У Віфлеємі Юдейськім, бо в пророка написано так:
2:6 І ти, Віфлеєме, земле Юдина, не менший нічим між осадами Юдиними, бо з тебе з'явиться Вождь, що буде Він пасти народ Мій ізраїльський.
2:7 Тоді Ірод покликав таємно отих мудреців, і докладно випитував їх про час, коли з'явилась зоря.
2:8 І він відіслав їх до Віфлеєму, говорячи: Ідіть, і пильно розвідайтеся про Дитятко; а як знайдете, сповістіть мене, щоб і я міг піти й поклонитись Йому.
2:9 Вони ж царя вислухали й відійшли. І ось зоря, що на сході вони її бачили, ішла перед ними, аж прийшла й стала зверху, де Дитятко було.
2:10 А бачивши зорю, вони надзвичайно зраділи.
2:11 І, ввійшовши до дому, знайшли там Дитятко з Марією, Його матір'ю. І вони впали ницьма, і вклонились Йому. І, відчинивши скарбниці свої, піднесли Йому свої дари: золото, ладан та смирну.
2:12 А вві сні остережені, щоб не вертатись до Ірода, відійшли вони іншим шляхом до своєї землі.
4:4 Як настало ж виповнення часу, Бог послав Свого Сина, що родився від жони, та став під Законом,
4:5 щоб викупити підзаконних, щоб усиновлення ми прийняли.
4:6 А що ви сини, Бог послав у ваші серця Духа Сина Свого, що викликує: Авва, Отче!
4:7 Тому ти вже не раб, але син. А як син, то й спадкоємець Божий через Христа.
