24:12 Петро ж устав та до гробу побіг, і, нахилившися, бачить лежать самі тільки покривала... І вернувсь він до себе, і дивувався, що сталось...
24:13 І ото, двоє з них того ж дня йшли в село, на ім'я Еммаус, що від Єрусалиму лежало на стадій із шістдесят.
24:14 І розмовляли вони між собою про все те, що сталося.
24:15 І ото, як вони розмовляли, і розпитували один одного, підійшов Сам Ісус, і пішов разом із ними.
24:16 Очі ж їхні були стримані, щоб Його не пізнали.
24:17 І спитався Він їх: Що за речі такі, що про них між собою в дорозі міркуєте, і чого ви сумні?
24:18 І озвався один, йому ймення Клеопа, та й промовив до Нього: Ти хіба тут у Єрусалимі єдиний захожий, що не знає, що сталося в нім цими днями?
24:19 І спитався Він їх: Що таке? А вони розповіли Йому: Про Ісуса Назарянина, що Пророк був, могутній у ділі й у слові перед Богом і всім народом.
24:20 Як первосвященики й наша старшина Його віддали на суд смертний, і Його розп'яли...
24:21 А ми сподівались були, що Це Той, що має Ізраїля визволити. І до того, оце третій день вже сьогодні, як усе оте сталося...
24:22 А дехто з наших жінок, що рано були коло гробу, нас здивували:
24:23 вони тіла Його не знайшли, та й вернулися й оповідали, що бачили й з'явлення Анголів, які кажуть, що живий Він...
24:24 І пішли дехто з наших до гробу, і знайшли так, як казали й жінки; та Його не побачили...
24:25 Тоді Він сказав їм: О, безумні й запеклого серця, щоб повірити всьому, про що сповіщали Пророки!
24:26 Чи ж Христові не це перетерпіти треба було, і ввійти в Свою славу?
24:27 І Він почав від Мойсея, і від Пророків усіх, і виясняв їм зо всього Писання, що про Нього було.
24:28 І наблизились вони до села, куди йшли. А Він удавав, ніби хоче йти далі.
24:29 А вони не пускали Його й намовляли: Зостанься з нами, бо вже вечоріє, і кінчається день. І Він увійшов, щоб із ними побути.
24:30 І ото, коли сів Він із ними до столу, то взяв хліб, поблагословив, і, ламаючи, їм подавав...
24:31 Тоді очі відкрилися їм, і пізнали Його. Але Він став для них невидимий...
24:32 І говорили вони один одному: Чи не палало нам серце обом, коли промовляв Він до нас по дорозі, і коли виясняв нам Писання?...
24:33 І зараз устали вони, і повернулись до Єрусалиму, і знайшли там у зборі Одинадцятьох, і тих, що з ними були,
24:34 які розповідали, що Господь дійсно воскрес, і з'явився був Симонові.
24:35 А вони розповіли, що сталось було на дорозі, і як пізнали Його в ламанні хліба.
18:18 І запитався Його один із начальників, говорячи: Учителю Добрий, що робити мені, щоб вспадкувати вічне життя?
18:19 Ісус же йому відказав: Чого звеш Мене Добрим? Ніхто не є Добрий, тільки Сам Бог!
18:20 Знаєш заповіді: Не чини перелюбу, не вбивай, не кради, не свідкуй неправдиво, шануй свого батька та матір.
18:21 А він відказав: Усе це я виконав від юнацтва свого!
18:22 Як почув це Ісус, то промовив до нього: Одного тобі ще бракує: Розпродай усе, що ти маєш, і вбогим роздай, і матимеш скарб свій на небі. Вертайся тоді, та й іди вслід за Мною!
18:23 А він, коли почув це, то засумував, бо був вельми багатий.
18:24 Як побачив Ісус, що той засумував, то промовив: Як тяжко багатим увійти в Царство Боже!
18:25 Бо верблюдові легше пройти через голчине вушко, ніж багатому в Божеє Царство ввійти...
18:26 Ті ж, що чули, спитали: Хто ж тоді може спастися?
18:27 А Він відповів: Неможливеє людям можливе для Бога!
6:31 І як бажаєте, щоб вам люди чинили, так само чиніть їм і ви.
6:32 А коли любите тих, хто любить вас, яка вам за те ласка? Люблять бо й грішники тих, хто їх любить.
6:33 І коли добре чините тим, хто добро чинить вам, яка вам за те ласка? Бо те саме і грішники роблять.
6:34 А коли позичаєте тим, що й від них сподіваєтесь взяти, яка вам за те ласка? Позичають бо й грішники грішникам, щоб одержати стільки ж.
6:35 Тож любіть своїх ворогів, робіть добро, позичайте, не ждучи нічого назад, і ваша за це нагорода великою буде, і синами Всевишнього станете ви, добрий бо Він до невдячних і злих!
6:36 Будьте ж милосердні, як і Отець ваш милосердний!
6:10 Нарешті, мої брати, зміцняйтеся Господом та могутністю сили Його!
6:11 Зодягніться в повну Божу зброю, щоб могли ви стати проти хитрощів диявольських.
6:12 Бо ми не маємо боротьби проти крови та тіла, але проти початків, проти влади, проти світоправителів цієї темряви, проти піднебесних духів злоби.
6:13 Через це візьміть повну Божу зброю, щоб могли ви дати опір дня злого, і, все виконавши, витримати.
6:14 Отже, стійте, підперезавши стегна свої правдою, і зодягнувшись у броню праведности,
6:15 і взувши ноги в готовість Євангелії миру.
6:16 А найбільш над усе візьміть щита віри, яким зможете погасити всі огненні стріли лукавого.
6:17 Візьміть і шолома спасіння, і меча духовного, який є Слово Боже.
