Православний хрест: історія та символіка
Православна Церква шанує Хрест Христовий як велику реліквію, що символізує спокуту людського роду. Чесний Хрест Господній для християнської віри є вищим символом жертви й освячення, а тому його значення воістину величезне. Хрест і Воскресіння - ось дві основні осі християнства: Воскресіння слідує за Хрестом і передбачає Хрест, а Хрест пророкує Воскресіння.
До того, як Христос був розіп'ятий за наші гріхи, всякий, хто помер через розп'яття, вважався проклятим. Після смерті Ісуса на хресті він став символом спокути. Зі знаряддя смерті хрест перетворився на вічне джерело життя, з жахливого інструменту катів - на світлий і благословенний знак, з древа болю і жалоби - на притулок для відпочинку і радості.
Цей парадокс і велика зміна сталися через те, що невимірна божественна любов і милосердя не мстилися за людське невігластво і зло. У всевикупній божественній любові немає місця ненависті, гніву і злості. Бог, як любов абсолютна, замість помсти помилував людину і дав їй спокуту від гірких уз гріха і зла, дарувавши життя вічне. Після розп'яття хрест став асоціюватися з Господом Ісусом Христом, черпаючи від Нього свою непереможну силу, освячення і благодать. Ось чому поклоніння християн Хресту - це не ідолопоклонство, а поклоніння Самому Христу. Християни гордо носять хрест у пам'ять про велику спокутну жертву і як дієвий оплот проти зла.
Чесний Хрест Господній - об'єднавча сила людства. Дві поперечні поперечини Хреста символізують союз людей з Богом (вертикальна поперечина) і союз людей один з одним (поперечна поперечина). Поперечна перекладина також символізує дві руки Розп'ятого Спасителя, які відкриті, щоб охопити й обійняти все людство.
