Всесвітній день навколишнього середовища був заснований Організацією Об'єднаних Націй в 1972 році, а в 1973 році відбулося перше святкування. З того часу щороку в цей день в приймаючій країні проводяться конференції та семінари. Тема заходу цього року звучить так: «Наша земля, наше майбутнє. Ми - #ПоколінняВідновлення»
Проблема зміни клімату
Забруднення навколишнього середовища та вплив нашої життєдіяльності на нашу планету викликають велике занепокоєння у людства. В останні роки, окрім забруднення повітря, води та проблеми глобального потепління, ми зіткнулися із загальною екологічною кризою та зміною клімату.
Проблема стала очевидною в нашому повсякденному житті: нам часто доводиться стикатися з екстремальними погодними умовами та стихійними лихами, які не піддаються нашому контролю. Трапляється, що ми опиняємося абсолютно безсилі перед міццю природи.
Намагаючись запропонувати можливі рішення екологічної кризи, держави створюють експертні комітети, укомплектовують свої міністерства фахівцями з екології та вживають заходів щодо обмеження втручання людини в природу.
Однак екологічні злочини все ще продовжують вчинятися. Прагнення до наживи, бажання панувати та нав'язувати свою думку часто бере верх над нашою любов'ю до навколишнього середовища. Більш того, в гонитві за миттєвою вигодою люди часто забувають про майбутні переваги турботи про екосистему, в якій вони живуть і дихають.
Теологічний підхід
В тексті Буття, при описі створення Всесвіту, Адама і Єви, вперше визначаються відносини між людиною та Землею. Зокрема, в ньому йдеться:.jpg)
"І благословив їх Бог, І сказав їм Бог: плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте землю, і володійте нею, і пануйте над рибами морськими і над птахами небесними, і над усякою твариною, що плазує по землі» (Буття 1:28)
Сам Господь визначив людину як чільну істоту на Землі. Бог дав їй право й силу панувати над природою, над навколишнім середовищем та всіма живими істотами. Однак у книзі Буття також йдеться:
"І взяв Господь Бог людину і поселив її в саду Едемському, щоб обробляти його й зберігати його» (Буття 2:15)
Таким чином, разом з владою, яка була надана їй, людина була наділена й обов'язком піклуватися та захищати землю, на якій вона живе — сад, який для неї даний Богом.
Згідно з ортодоксальним богослов'ям, Земля та навколишнє її середовище — це божественні творіння. Вони належать не людству, а нашому Господу, тому самому Володареві, який викликав нас до життя. В цьому контексті зловживання людиною природою є гріхом. По суті, це зловживання владою, даною їй Богом.
В контексті світських дебатів про навколишнє середовище та екологічну кризу, ми могли б говорити про незмінність докладених зусиль та солідарності в заходах, які повинні вжити, щоб забезпечити виживання нашого виду.
Однак в контексті богословських дебатів, нас має турбувати відсутність співчуття й любові до навколишнього середовища. Природою керує божественна благодать, і якщо вона іноді здається ворожою, то це не покарання, а особистий вибір людей, які відвернулися від світла Ісуса Христа. Коли ми дозволяємо злу визначати наші наміри та вчинки, ми самі надаємо йому право правити нашим світом.
Православна церква, бажаючи позначити любовні відносини людини з навколишньою природою, здійснює таїнства, літургії, освячує води й молиться «Про сприятливу погоду, про рясноту плодів землі й про часи мирні».
