Кондак 1
Вибраній Богом від людського роду,/ щоб послужити втіленню Предвічного Слова,/ Преблагословенній Діві Богородиці,/ Яку достойно прославляють Ангели на небі,/ ми, грішні, на землі насмілюємося приносити хвалебні співи,/ які милостиво від нас прийнявши,/ Всемилоста Царице Богородице,/ від усяких бід нас спаси/ і від вічних мук визволи,/ щоб ми взивали до Тебе:/
Радуйся, християн Помічнице// і милосердна за грішних Заступнице.
Ікос 1
Архангел Гавриїл з неба посланий був від Тебе, Богородице, до смиренного послушника Гори Афонської, що в пустельній келії співав тобі похвальні пісні перед святою іконою Твоєю, щоб навчити його співати пісню небесну, бо нею славословлять Тебе Ангели в Сионі Небесному. Тому і ми, земні, згадуючи про такий Твій за людей благий промисел, з вдячністю так взиваємо до Тебе:
Радуйся, бо Ти достойно славлена Архангелами і Ангелами.
Радуйся, бо Тебе всі Небесні Сили ублажають.
Радуйся, Присноблаженна і Пренепорочна.
Радуйся, Матір Бога нашого.
Радуйся, Чесніша від херувимів.
Радуйся, Славніша від серафимів.
Радуйся, бо Ти без зотління Бога Слово породила.
Радуйся, воістину суща Богородице.
Радуйся, бо Тебе величають як на небі, так і на землі.
Радуйся, бо Тебе оспівують Небесні і земні.
Радуйся, бо Ти єдина благословенна між жонами.
Радуйся, бо Ти виростила нам Плід Життя.
Радуйся, християн Помічнице// і милосердна за грішних Заступнице.
Кондак 2
Коли побачив пустельний послушник дивного прибульця, що в келію його прийшов і пісню пресолодку Тобі, Владичице, виголошував, то не зрозумів що це Ангел, але вельми насолодившись його небесним співом і попросив, щоб написав йому слова пісні, яку він співав; а коли побачив, що під перстом його кам'яна плита стала м’якою і написані слова на ній стали чіткими, як на піску, усвідомив у цьому диво і взивав до народженого від Тебе Бога Слова: Алилуя.
Ікос 2
Богом осяйним розумом нову пісню відкриваючи, сказав Архангел послушнику, що так оспівують Тебе, Богородице, Ангелів собори в оселях небесних, і звелів йому, щоб сповістив людям слова пісні небесної і навчив їх подібно о ангелів співати Тобі:
Радуйся, Благодатна Маріє.
Радуйся, бо Господь з Тобою.
Радуйся, благословенна між жонами.
Радуйся, Нетлінна Матір Бога Слова.
Радуйся, Непорочна оселе Духа Святого.
Радуйся, бо Ти зачаття невимовне явила.
Радуйся, бо Ти різдво нетлінне показала.
Радуйся, бо Ти Матір'ю і Дівою стала.
Радуйся, бо Ти в Материнстві і Дівстві непорочно і свято Себе зберегла.
Радуйся, бо Ти Ангелів чистотою Своєю переершила.
Радуйся, небесних духів безперестанне здивування.
Радуйся, людського роду піднесення.
Радуйся, християн Помічнице// і милосердна за грішних Заступнице.
Кондак 3
Силою Божою Архангел Гавриїл твердий камінь на м'який віск перетворив і на ньому перстом своїм написав слова пісні хвалебної Тобі, Богородиці, щоб усі пізнали велике чудо і безсумнівно увірували, що так воістину оспівують Тебе на висотах Сили Небесні, їх же наслідуючи, і ми прославляємо велич Твою, Діево, і з радістю духовою співаємо Богу, що прославив Тебе: Алилуя.
Ікос 3
Маючи простоту душевну і непорочне серце, послушник смиренний сподобився бесіди з ангелом і споглядання чіноначальника Небесних сил, ми ж, лукавством і злобою потьмарені, з трепетом споглядаючи, Владичице, на святу ікону Твою, старанно благаємо Тебе: відверни нас від беззакрння нашого і навчи нас зі смиренням і лагідністю духу промовляти до Тебе:
Радуйся, бо Ти Гору Афонську освятила Твоєю благодатною присутністю.
Радуйся, бо Ти пагорби і надра її наповнила славою чудес Твоїх.
Радуйся, бо Ти ангельського явлення сподобила Афонських пустельників.
Радуйся, бо Ти обителі чернечі на Афоні помножила для спасіння душ людських.
Радуйся, бо Ти для всіх, що в пості і молитві перебувають обіцяла Твоє заступництво.
Радуйся, бо Ти, тих, що каються від хвиль моря житейського спасаєш.
Радуйся, бо Ти благодать Сина Свого і Бога посилаєш на місця, Тобі присвячені.
Радуйся, бо Ти раєм духовним показала храми Божі
Радуйся, бо Ти тихе пристановище влаштовуєш для тих, що в них шукають спасіння.
Радуйся, бо Ти все потрібне для благочестя нам подаєш.
Радуйся, бо Ти всім, хто благочестиво живе блага тимчасові та вічні подаєш.
Радуйся, бо Ти благаєш для нас Царства Небесного.
Радуйся, християн Помічнице// і милосердна за грішних Заступнице.
Кондак 4
Буря здивування збентежила старця ченця, коли з вуст свого учня почув пісню нову і дивну і побачив плиту кам’яну, що наче віск, накреслення викарбувала; а коли дізнався про відвідування дивного відвідувача, що Гавриїлом назвався, зрозумів, що це був той, хто колись безсіменне зачаття Бога Слова благовістив тобі, Діво. Тому прославляючи велич Твою, Царице небесних і земних, радісно до Творця ангеліі, і людей взиваємо: Алилуя.
Ікос 4
Почувши про Архангельське відвідання, ченці Афонської Гори зібралися, щоб побачити плиту, на якій над природно написані були слова небесної пісні, і благоговійно прославляли Тебе Владичице, перед святою іконою Твоєю, перед якою прославляв Тебе Архангел. Прийми ж і наші молитви принесені Тобі зі співом таким:
Радуйся, бо Тобою радується Ангельський собор.
Радуйся, бо Тобою торжествує людський рід.
Радуйся, бо Ти на рук Своїх носила Того, Хто все носить.
Радуйся, Бо Ти вмістила в утробі Своїй Того, Кого весь світ не може вмістити.
Радуйся, бо Ти Творцеві Своєму плоть дала.
Радуйся, бо Ти найпрекраснішого серед всіх синів людських породила.
Радуйся, бо Ти молоком годувала Того Хто підживлює все.
Радуйся, бо Ти піклувалася про Сина Твого, Який є всього творіння Промислителем.
Радуйся, дівства похвало.
Радуйся, матерів славо.
Радуйся, бо Ти в різдві дівоство зберегла.
Радуйся, бо Ти різдво з дівством з’єднала.
Радуйся, християн Помічнице// і милосердна за грішних Заступнице.
Кондак 5
Боговидець Мойсей колись на кам'яних скрижалях Закон Божий, написаний перстом Божим, отримав, а ченці Гори Афонської пісню небесну для прославлення Богоматері, на плиті кам’яній накреслену, від Архангела прийняли і, так навчені ангельське славослів'я Тобі приносити, взивали до Бога, Який так піклується про них: Алилуя.
Ікос 5
Побачивши начальники Афонської Гори велике чудо у явленні Архангела і новій пісні, плиту з написаними Ангелом письменами відправили до царя і Царгородського патріарха, на запевнення істини преславного чуда цього; вони ж з радістю прийнявши її, як залог благовоління Божого, у всій Церкві Православній встановили співати пісню ангельську на похвалу Тобі, Богородице, і так з розчуленням взивали до Тебе:
Радуйся, Діво, прикрашена красою всіх чеснот.
Радуйся, Невісто Неневісна.
Радуйся, бо Ти, виростила Нев'янучий цвіт - Христа.
Радуйся, раю словесний, що Дерево життя для нас виростила.
Радуйся, тінь небесна, що від спеки пристрастей нас захищаєш.
Радуйся, покриве світу, ширший за хмари.
Радуйся, дерево ряснолисте, що спасенну прохолоду для вірних подаєш.
Радуйся, джерело води живої, бо той хто з що нього п'є більше не вмирає.
Радуйся, Судді праведного ублагання.
Радуйся, гріхів наших прощення.
Радуйся, бо Ти у славі небесній праворуч Бога перебуваєш.
Радуйся, бо Ти земнородних милосердям Своїм не залишає.
Радуйся, християн Помічнице// і милосердна за грішних Заступнице.
Кондак 6
Проповідує Свята Церква велич чудес Твоїх, Маріє Богородице, і світло красується, співаючи Тобі пісню ангельську, з небес на землю принесену чиноначальником Небесних сил Гавриїлом, з ним помолися, Володарко Пречиста, до Сина Твого і Бога, щоб непохитною у благочесті зберіг Церкву Свою і осоромив всі єретичні і розкольницькі напасті, а нас, чад своїх, сподобив не осудно співати Йому: Алилуя.
Ікос 6
Засяяла Ти багатьма променями чудес, о Милостива Богомати, через святу ікону Твою, Владичице, і ними не тільки Гору Афонську, але і безліч місць осяяла Ти, щоб навчилися взивати до Тебе:
Радуйся, радосте наша, що усолоджуєш скорботні серця, які для Тебе відкриті.
Радуйся, Блага Заступнице, що на допомогу до нас поспішаєш.
Радуйся, бо Ти залог спасительний нам в іконі Твоїй дарувала.
Радуйся, бо Ти Афонську Гору і багато країн нею прославила.
Радуйся, відома надіє наша.
Радуйся, непосоромне уповання наше.
Радуйся, зникнення скорботи наших.
Радуйся, втамування печалей наших.
Радуйся, віри Православної утвердження.
Радуйся, невіри і зловір'я сороме.
Радуйся, Божественної любові явлення.
Радуйся, чудес преславне звершення.
Радуйся, християн Помічнице// і милосердна за грішних Заступнице.
Кондак 7
Для тих, хто бажає жати спасіння милостивою Покровителькою і Помічницею Ти є, Мати Божа, і повсякчасно благаєш за них Сина Твого і Бога, бо якщо хто і впадає в якісь гріхи, неміччю плоті обтяжений, однак Тобою піднімається на спасіння, бо Ти хочеш щоб всі спаслися і до пізнання істини прийшли прийшли, співаючи Христу Богу: Алилуя.
Ікос 7
Нове небо і нова земля приготовлені Сином Твоїм і Богом, для тих, хто любить Його, Всеблага Владичице, і за особливу Провідницю отримали Тебе. Тому молимо Тебе: не допусти, щоб загинули в хащах гріховних, але приведи нас стежкою праведною до краю світла і вічної радості, щоб хвалебно співали до Тебе:
Радуйся, Небесного Сиону найперша окрасо.
Радуйся, обителей земних постійне заступництво.
Радуйся, земле родюча, що колос спасіння для світу виростила.
Радуйся, ниво Неорана, засіяна Духом Святим.
Радуйся, бо Ти вогонь Божества в утробу Свою прийняла.
Радуйся, бо Ти голод впалого людства Хлібом життя вгамувала.
Радуйся, престоле Царя Слави.
Радуйся, прикрашена палато Вседержителя.
Радуйся, храме одухотворений Триіпостасного Бога.
Радуйся, двері Господньі, що ними Син Божий увійшов до нас.
Радуйся, християн Помічнице// і милосердна за грішних Заступнице.
Кондак 8
Дивне явлення Архангела, на Горі Афонській було колись, з Божого провидіння, ним же прославилось Всехвальна Богородице Маріє ім'я Твоє, і всі вірні навчилися подібно до ангелів прославляти Тебе, чеснішу від херувимів і славнішу від серафимів Матір Бога нашого, Нею ж радується всяке творіння і рід людський вдячно взиває до Господа: Алилуя.
Ікос 8
Все уповання наше на Тебе покладаємо, Мати Божа, і в скорботах наших до святої іконі Твоєї старанно припадаємо, очікуючи біля неї благодатну утіху отримати. Тож допоможи нам, Владичице, з терпінням і вдячністю різні скорботи переносити і замість малодушного нарікання з розчуленням взивати до Тебе:
Радуйся, всіх скорботних Радосте.
Радуйся, всіх засмучених втіхо.
Радуйся, тих, хто трудиться і обтяжених солодкий спокою.
Радуйся, хворих і засмучених життєдайна відрадо.
Радуйся, бо Ти в час скорботних непорозумінь думку благу на серце кладеш.
Радуйся, бо Ти у днів зневіри надією вічних благ надихаєш.
Радуйся, бо Ти тим, кого спокушають руку допомоги подаєш.
Радуйся, бо Ти гнів Божий від голів наших відводиш.
Радуйся, бо Ти мирне влаштування охопленим напастями подаєш.
Радуйся, бо Ти на благо бажання наші дивно виконуєш.
Радуйся, бо Ти терпеливих страждальців дарами благодатними вінчаєш.
Радуйся, бо Ти всіх, хто добре подвизається блаженства райського сподобляєш.
Радуйся, християн Помічнице// і милосердна за грішних Заступнице.
Кондак 9
Вси ангели небесні безперестанними похвалами Тебе прославляють, Царице і Владичице всього творіння, ми ж, земні і убогі, яку достойну похвалу принесемо Тобі, Всехвальна? Однак надіючись на незліченне милосердя Твоє, натхненні любов'ю до Тебе, оспівуємо чудеса Твої, проповідуємо благодіяння Твої, славословимо ім'я Твоє і, з трепетом припадаючи до святої іконі Твоєї, як раби співаємо зображеному на ній разом з Тобою Богомладенцю Христу: Алилуя.
Ікос 9
Красномовців риторські слова не можуть оспівати чудеса Твої, Богородице, однак, як Блага, милостиво прийми віру нашу, замість риторського красномовства, бо знаєш і любов нашу, як нею серця наші до Тебе сповнені. Тому милостиво вислухай убогі пісні наші, якими насмілюємося так прославляти Тебе:
Радуйся, бо Ти співпрестольне з Отцем Слово в утробу Твою вмістила.
Радуйся, бо Ти незахідне Світло породила.
Радуйся, бо Ти життя вічне для світу різдвом Твоїм дарувала.
Радуйся, бо Ти предвічного, як Немовля, на рук Своїх носила.
Радуйся, Всецаря граде одухотворений.
Радуйся, Живого Бога скиніє освячена.
Радуйся, бо Ти поєднала земних з небесними.
Радуйся, Миротворице, Божественним миром сповнена.
Радуйся, винуватице добра.
Радуйся, зла переміно.
Радуйся, зброє проти ворогів наймогутніша.
Радуйся, незламний щите вірних.
Радуйся, християн Помічнице// і милосердна за грішних Заступнице.
Кондак 10
Спасительним пристановищем від суєти світу спокусливого став жереб Твій земний, воістину свята Афонська Гора, Богородице Діво, осяяна багатьма чудесами Твоїми. Але почуй і нас і заступи, що на всякому місці з любов'ю закликаємо Тебе, не переставай, Всеблага, благати Сина Твого, щоб не відступала благодать Його від місць, де в зібранні вірних співається Йому хвалебна пісня: Алилуя.
Ікос 10
Ти є Стіною для дівствеників, Преблагословенна Діво, і стовпом міцний супроти ворогів для всіх подвижником благочестя: бо Тобі дана велика сила темні пекельні сили перемагати і від їхніх душе згубних спокус людей визволяти, особливо ж тих, що цнотливо і свято на землі перебувають. Тому й дівства і ціломудрості ревнителі разом взивають до Тебе:
Радуйся, бо Ти чистотою сяєш більше від сонця.
Радуйся, дівства початок і освячення.
Радуйся, Цвіте, що ароматами покриваєш впале людство.
Радуйся, у смиренні Твоєму осінена благоволінням Всевишнього.
Радуйся, вірна Рабо Господня.
Радуйся, бо Тебе ублажають всі роди.
Радуйся, бо вчинив Тобі Всемогутній.
Радуйся, бо у славі разом з Сином Твоїм вічно царствуєш.
Радуйся, Заступнице Божого до людей благовоління.
Радуйся, бо Ти відвагу грішних до Бога окриляєш.
Радуйся, невичерпне джерело милості й щедрот.
Радуйся, сповнена співчуття до стражденних.
Радуйся, християн Помічнице// і милосердна за грішних Заступнице.
Кондак 11
Спів наш, навіть, якщо й був нескінченним, не зміг би достойно прославити щедроти Твої, Преблагословенна Мати Божа, які безперестанно виливаєш Ти на рід наш; однак щоб не бути невдячними перед Тобою, наскільки можливо з похвалою, з вірою і любов'ю взиваємо до Тебе і, згадуючи незліченні чудеса Твої, співаємо Верховному Творцю чудес Богу: Алилуя.
Ікос 11
Світлодайними променями чудес ікона Твоя, о Всемилостива Владичице, на Святій Горі Афонській і всюди немеркнуче сяє і весь світ православний благодатно просвіщає. Тому й від літ древніх приходять до неї на поклоніння православних собори, розчулено виголошуючи перед нею Тобі такі похвали:
Радуйся, бо Ти Царя Христа для світу явила.
Радуйся, бо Ти на іконі Твоїй разом з Ним зображена.
Радуйся, кліщі таємниче, Ісаією у видінні побачені.
Радуйся, Купино неопалима, боговідцем Мойсеєм побачена.
Радуйся, руно Гедеона орошене.
Радуйся, хащі покриті зеленню, Аввакумом оспівані.
Радуйся, двері замкнені, Єзекіїлю показані.
Радуйся, горо нерозсічена, Даниїлу явлена.
Радуйся, різноманітно пророками провіщена.
Радуйся, бо Ти пророчих слів здійснення явила.
Радуйся, християн Помічнице// і милосердна за грішних Заступнице.
Кондак 12
Сповнена благодаті Твоя ікона, Богородице Діво, як скарб дорогоцінний, для Церкви Христової Тобою дарований, в ній бо обіцяв Ти з нами бути до кінця віку, сказавши про першоаписану ікону Твою: «З нею благодать Моя і сила!» Віруємо, Всехвальна, що не виконається слово Твоє цього і бо Ти в іконі Твоїй святій на всякій місці і тут з нами перебуваєш, де з вірою співається Сину Твоєму і Богу хвалебна пісня: Алилуя.
Ікос 12
Прославляючи чудеса Твої, Богородице, щиро припадаємо до святої ікони Твоєї, і з сердечною любов'ю цілуємо її і, молимось до Тебе, що повсякчасно з нами перебуваєш: поглянь на нас з милості Твоєї, Мати Божа, і так, як бачимо нині Тебе на іконі зображену, так сподоби нас побачити Тебе в грізний час смерті, щоб Ти державною Своєю правицею допомогла нам від руки диявола нас визволяючи і в Царство Христове привівши, щоб вдячно взивали до Тебе:
Радуйся, після Бога перше наше пристановище і покрово.
Радуйся, бо Ти материнською любов'ю Своєю весь світ християнський покриваєш.
Радуйся, бо Ти у святому житії вірних утверджуєш.
Радуйся, бо Ти добрий християнський кінець життя для них подаєш.
Радуйся, бо Ти від влади лютого світоправителя тих, хто уповає на Тебе спасаєш.
Радуйся, бо Ти під час проходження повітряних митарств тих, що славлять Тебе захищаєш.
Радуйся, бо Ти врата райські нам відкриваєш.
Радуйся, бо ти Царство Небесне, для тих, що люблять Тебе вимолюєш.
Радуйся, у славі небесній разом з Сином Твоїм і Богом перебуваєш.
Радуйся, до спільності зі славою Його, тих, хто ублажає Тебе приводиш.
Радуйся, тіл наших здоров'я.
Радуйся, душ наших спасіння.
Радуйся, християн Помічнице// і милосердна за грішних Заступнице.
Кондак 13
О Всехвальна Мати, що породила всіх святих найсвятіше Слово, що Ангелами на небесах славлена, також і людьми на землі шанована! Прийми милостиво це мале моління наше і даруй спасіння душ і тілесне здоров'я всім, хто з вірно вшановує Тебе і співає до Бога: Алилуя.
(Цей кондак читається тричі, потім ікос 1 і кондак 1).
Тропар, глас 4:
Прибіжімо, вірні, зі сміливістю до милуючої Цариці Богородиці/ і розчулено взиваймо до Неї:/ пошли на нас Твої багаті милості:/ Церква нашу збережи, людей у мирі збережи,/ землю нашу визволи від усяких напастей,/ мир даруй світові// і спасіння душам нашим.
Кондак, глас 8
Архангельським гласом взиваємо до Тебе, Всецарице:/ достойно є, і це є істина,/ славити Тебе, Богородицю,/ Присноблаженну і Пренепорочну// і Матір Бога нашого.
Тропар, глас 4:
Прибіжімо, вірні, зі сміливістю до милуючої Цариці Богородиці/ і розчулено взиваймо до Неї:/ пошли на нас Твої багаті милості:/ Церква нашу збережи, людей у мирі збережи,/ землю нашу визволи від усяких напастей,/ мир даруй світові// і спасіння душам нашим.
Кондак, глас 8
Архангельським гласом взиваємо до Тебе, Всецарице:/ достойно є, і це є істина,/ славити Тебе, Богородицю,/ Присноблаженну і Пренепорочну// і Матір Бога нашого.
Молитва
О Пресвята і Премилостива Владичице Богородице! Припадаючи до святої ікони Твоєї, смиренно благаємо Тебе: вислухай голос благання нашого, поглянь на скорботи, побач біди наші і, як любляча Мати, поспіши на поміч нам безпомічним, ублагай Сина Свого і Бога нашого, щоб не погубив нас за беззаконня наші, але явив нам чоловіколюбно милість Свою. Випроси нам, Владичице, у Його милосердя тілесне здоров'я і душевне спасіння, і мирне життя, землі плодючість, добре поліття, і з небес благословення на всі добрі діла та починання наша, православному воїнству нашому над всіма ворогами перемогу і подолання. І як у давнину зглянулася Ти милостиво на смиренне славослів'я афонського послушника, який прославляв Тебе перед Пречистою іконою Твоєю і послала Ти до нього Ангела щоб навчив його співати пісню небесну, що нею славословлять Тебе Ангели, так і нині прийми наше старанні моління, Тобі принесені. О Царице Всехвальна! Простягни до Господа богоносні руки Свої, якими Богомладенця Ісуса Христа носила Ти, і благай Його, щоб визволив нас від усякого зла. Яви, Владичице, Твою милість до нас: хворих зціли, скорботних утіш, тим, хто бідує допоможи і сподоби нас благочесно життя це земне закінчити, християнський непорочний кінець життя отримати і Небесне Царство унаслідувати материнським заступництвом Твоїм перед народженим Тобою Христом Богом нашим, Йому ж з безначальним Його Отцем і Пресвятим Духом належить всяка слава, честь і поклоніння нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Ікона Божої Матері «Достойно є»
Історія ікони пов'язана з появою піснеспіву Православної Церкви «Достойно є…». Передання, що збереглося на Святій Горі Афон, оповідає, що в X столітті неподалік від Кареї в келії трудився старець з послушником. Одного разу перед неділею старець пішов в обитель на всенічну, а послушник залишився вдома. Пізно вночі невідомий монах постукав в келію; послушник впустив його, і вони разом стали співати псалми і молитися. Під час співу слів «Чеснішу від херувимів» гість зауважив, що у них в обителі співають цю пісню по-іншому: додають перед «Чеснішу ...» слова: «Достойно є, і це є істина, славити Тебе, Богородицю, Присноблаженну і Пренепорочну, і Матір Бога нашого». Коли монах став так співати, ікона Божої Матері «Милуюча», яка була в келії, раптом засяяла незвичайним світлом, а послушник відчув у душі якусь особливу радість і заплакав від розчулення. Він попросив гостя записати настільки чудову пісню, і той написав слова цього піснеспіву перстом на кам'яній плиті, яка під його рукою стала м'якою, як віск. Мандрівник, назвавши себе Гавриїлом, відразу ж став невидимий, а ікона ще деякий час випромінювала дивне світло. Вона була перенесена в соборний храм Кареї і зараз знаходиться там у вівтарі на горньому місці.
Зображення ікони «Достойно є» зустрічаються і на особливих сосудах - панагіарах, бо молитва «Достойно є…» є невід'ємним елементом чину Панагії. Цей чин і донині зберігається в монастирях. Його суть полягає в тому, що на монастирську трапезу урочисто, в особливому сосуді - панагіарі, переноситься з храму, де звершувалася Літургія, хліб на честь Божої Матері, який після закінчення трапези роздрібнюється і роздається для братії. Сенс цього чину в тому, що в ньому прославляється Пресвята Богородиця, наша Заступниця перед Богом, Яка народила Хліб Небесний - Христа, Хліб Життя, що живить наші душі.
У XVI-XVII століттях Богородичний хліб було прийнято споживати і тоді, коли Літургія не звершувалась.
Частинки Богородичного хліба носилися в особливих складнях, які носили на грудях. Ці складні із зображенням Богоматері стали теж називати «панагіями», і згодом панагії - нагрудні зображення Божої Матері - стали носити єпископи.
