Ісаї
66:10 Радійте із Єрусалимом і тіштеся всі ним, хто його покохав! Втішайтесь ним радістю всі, що з-за нього в жалобі були!
66:11 Щоб ви ссали й наситилися з перс потіхи його, щоб ви ссали та розкошували із перс його слави!
66:12 Бо Господь каже так: Ось керую до нього Я мир, немов річку, і славу народів, немов той потік заливний: і ви будете ссати, і на руках вас носитимуть, і бавитимуть на колінах!
66:13 Як когось його ненька втішає, так вас Я потішу, і ви втішені будете Єрусалимом.
66:14 І побачите це, й серце ваше радітиме, й як трава молода, розцвітуть ваші кості! І в рабах Його пізнана буде Господня рука, і буде Він гніватися на Своїх ворогів.
66:15 Бо ось прийде Господь ув огні, а Його колесниці мов буря, щоб відплатити жаром гніву Свого, а погрози Свої полум'яним огнем!
66:16 Бо огнем та мечем Своїм буде судитись Господь з кожним тілом, і буде багато побитих від Господа...
66:17 А ті, хто освячується й очищає себе у поганських садках, один по одному, всередині, їдять м'ясо свиняче й гидоти та мишу, вони разом загинуть, говорить Господь!...
66:18 І Я знаю їхні вчинки та їхні думки, і прийду, щоб зібрати всі народи й язики, і прийдуть вони й Мою славу побачать!
66:19 І знака на них покладу, і пошлю урятованих з них до народів, у Таршіш, Пул, і Лул, в Мешех і Кос, у Тувал та Яван, в острови предалекі, що звістки про Мене не чули й не бачили слави Моєї, і звістять мою славу вони між народами!
66:20 І вони приведуть усіх ваших братів із народів усіх у дарунок для Господа на конях та на колесницях, і на фурах та мулах, та на верблюдах, на гору святу Мою, до Єрусалиму, говорить Господь, як приносять синове Ізраїлеві дарунка в посудині чистій до дому Господнього.
66:21 І візьму Я із них за священиків та за Левитів, говорить Господь.
66:22 Бо як небо нове та нова та земля, що вчиню, стануть перед обличчям Моїм, говорить Господь, так стоятимуть ваші нащадки та ваше ім'я!
66:23 І станеться, кожного новомісяччя в часі його, і щосуботи за часу її кожне тіло приходитиме, щоб вклонятися перед обличчям Моїм, говорить Господь.
66:24 І вийдуть вони та й побачать ті трупи людей, що відпали від Мене, бо їхня черва не помре й не погасне огонь їхній, і стануть вони за гидоту для кожного тіла!
Буття
49:33 І закінчив Яків заповіта синам своїм, і втягнув свої ноги до ліжка, та й спочив. І він прилучився до своєї рідні.
50:1 І впав Йосип на лице батька свого, та й плакав над ним, і цілував його.
50:2 І звелів Йосип рабам своїм лікарям забальзамувати батька його. І забальзамували ці лікарі Ізраїля.
50:3 І сповнилося йому сорок день, бо так сповняються дні бальзамування. І оплакував його Єгипет сімдесят день.
50:4 А як минули дні оплакування його, то сказав Йосип до дому фараонового, говорячи: Коли знайшов я ласку в очах ваших, то говоріть до ушей фараонових так:
50:5 Батько мій заприсяг був мене, говорячи: Ось я вмираю. У гробі моїм, що я собі викопав у Країні ханаанській, там поховаєш мене. А тепер нехай я піду, і поховаю батька свого, та й вернуся.
50:6 І сказав фараон: Піди, і поховай свого батька, як заприсяг він тебе.
50:7 І пішов Йосип поховати батька свого, а з ним пішли всі раби фараонові, старші дому його, і всі старші єгипетського краю,
50:8 і ввесь дім Йосипів, і браття його, і дім батька його. Тільки дітей своїх та дрібну й велику худобу свою вони позоставили в країні Ґошен.
50:9 І вирушили з ним також колесниці та комонники. І був табір їх дуже великий.
50:10 І прийшли вони до Ґорен-Атаду, що по другім боці Йордану, і плакали там великим та дуже ревним плачем... І він учинив батькові своєму семиденну жалобу.
50:11 І побачили мешканці того Краю, ханаанеяни, жалобу в Ґорен-Атаді, та й сказали:
50:12 І вчинили йому сини його так, як він їм заповів був.
50:13 І понесли його сини його до ханаанського Краю, та й поховали його в печері поля Махпели, яке поле купив був Авраам на володіння для гробу від хіттеянина Ефрона, навпроти Мамре.
50:14 А Йосип, як поховав він батька свого, вернувся до Єгипту, він і брати його, та всі, хто ходив з ним ховати батька його.
50:15 І побачили Йосипові брати, що вмер їхній батько, та й сказали: А що як зненавидить нас Йосип, і справді верне нам усе зло, що ми йому були заподіяли?
50:16 І переказали вони Йосипові, говорячи: Батько твій заповів був перед своєю смертю, кажучи:
50:17 Отак скажіть Йосипові: Прошу, вибач гріх братів твоїх та їхню провину, бо вони тобі зло були заподіяли! А тепер вибач гріх рабам Бога батька твого! І заплакав Йосип, як вони говорили до нього...
50:18 І пішли також браття його, і впали перед лицем його, та й сказали: Ось ми тобі за рабів!
50:19 А Йосип промовив до них: Не бійтеся, бо хіба ж я замість Бога?
50:20 Ви задумували були на мене зло, та Бог задумав те на добре, щоб зробити, як вийшло сьогодні, щоб заховати при житті великий народ!
50:21 А тепер не лякайтеся, я буду утримувати вас та дітей ваших! І він потішав їх, і промовляв до їхнього серця.
50:22 І осівся Йосип в Єгипті, він та дім батька його. І жив Йосип сто і десять літ.
50:23 І побачив Йосип в Єфрема дітей третього покоління. Також сини Махіра, сина Манасіїного, були народилися на Йосипові коліна.
50:24 І сказав Йосип до братів своїх: Я вмираю, а Бог конче згадає вас, і виведе вас із цієї землі до Краю, якого присягнув був Авраамові, Ісакові та Якову.
50:25 І Йосип заприсяг Ізраїлевих синів, говорячи: Конче згадає Бог вас, а ви винесете звідси кості мої!
50:26 І впокоївся Йосип у віці ста й десяти літ. І забальзамували його, і він був покладений у труну в Єгипті.
Приповісті
31:8 Відкривай свої уста немові, для суда всім нещасним.
31:9 Відкривай свої уста, й суди справедливо, і правосуддя зроби для убогого та для нужденного.
31:10 Хто жінку чеснотну знайде? а ціна її більша від перел:
31:11 довіряє їй серце її чоловіка, і йому не забракне прибутку!
31:12 Вона чинить для нього добро, а не зло, по всі дні свого життя.
31:13 Шукає вона вовни й льону, і робить охоче своїми руками.
31:14 Вона, немов кораблі ті купецькі, здалека спроваджує хліб свій.
31:15 І встане вона ще вночі, і видасть для дому свого поживу, а порядок служницям своїм.
31:16 Про поле вона намишляла, і його набула, із плоду долоней своїх засадила вона виноградника.
31:17 Вона підперізує силою стегна свої та зміцняє рамена свої.
31:18 Вона розуміє, що добра робота її, і світильник її не погасне вночі.
31:19 Вона руки свої простягає до прядки, а долоні її веретено тримають.
31:20 Долоню свою відкриває для вбогого, а руки свої простягає до бідного.
31:21 Холоду в домі своїм не боїться вона, бо подвійно одягнений ввесь її дім.
31:22 Килими поробила собі, віссон та кармазин убрання її.
31:23 Чоловік її знаний при брамах, як сидить він із старшими краю.
31:24 Тонку туніку робить вона й продає, і купцеві дає пояси.
31:25 Сила та пишність одежа її, і сміється вона до прийдещнього дня.
31:26 Свої уста вона відкриває на мудрість, і милостива наука їй на язиці.
31:27 Доглядає вона ходи дому свого, і хліба з лінивства не їсть.
31:28 Устають її діти, і хвалять її, чоловік її й він похваляє її:
31:29 Багато було тих чеснотних дочок, та ти їх усіх перевищила!
31:30 Краса то омана, а врода марнота, жінка ж богобоязна вона буде хвалена!
31:31 Дайте їй з плоду рук її, і нехай її вчинки її вихваляють при брамах!
